Дозвольте мені виділити кілька основних способів протистояння відчаю. Головне, пам’ятайте: якщо в боротьбі з сатаною ми будемо спиратися на Божу силу, наша віра зуміє здобути перемогу над відчаєм. Потрібно просто не зводити очей з Христа.
Мій перший захист від нудьги – це глибоке знання природи Бога. Я повернуся до цієї теми пізніше, і ми розглянемо її детальніше. Наша мета – спілкування з живим Богом. І якщо мене оточують численні проблеми, мета не має змінюватися. Мої перші та випробувані ліки від відчаю і розчарування полягають у тому, що я не повинен відвертатися від християн, які грішать. Найстрашніше, що ми можемо зробити, – це впасти в гординю і сконцентруватися на власній величі, замість того щоб хвалити велич Бога. Може, вам допоможе читання псалмів чи пісні хвали Давида (2 Сам. 22).
Другий засіб захисту від відчаю – це знання Слова Божого. Проводьте якомога більше часу у вивченні Слова Божого. Запам’ятовуйте, роздумуйте.
Третій засіб стосується і вас особисто, і всієї церкви. Ви повинні менше спиратися на свої почуття, а більше – на віру. Якщо я буду йти за емоціями, то протягом дня буду вставати і падати двадцять п’ять разів. Якщо читачі цієї книги більш стійкі в емоціях, можу їм тільки по-доброму позаздрити. Я зрозумів, що маю бути безжальним ДО почуттів, ЯКІ на мене тиснуть. Я повинен ЖИТИ, керуючись вірою. Це не так легко, але потім нас чекає велика нагорода.
Четвертий засіб – це уважне ставлення до інших віруючих. Якщо хтось підвів вас чи холодно відповів на ваше палке привітання, задумайтеся, чому людина так вчинила. Може, у неї є певні проблеми чи привід для печалі, про які ви нічого не знаєте. Будьте хорошим слухачем, використовуйте вашу уяву, спробуйте визначити, що відбувається з цією людиною. Ваша думка стосовно когось часто не збігається з дійсністю. Очікуючи від людини певної реакції, ви завжди будете у відчаї, адже не можна передбачити поведінку іншого.
П’ятий засіб – дивитися трохи вперед у духовному сенсі. Спробуйте запобігти тому, що можна передбачити завчасу. Оскільки ви близько спілкуєтеся з Богом, Він завжди допоможе вам побачити повну картину подій. Якщо ви чуєте якісь плітки, не відповідайте на них, поки не дізнаєтеся правди. Те ж саме стосується і самозвинувачення: якщо ви будете слухати голос сатани, завдання якого в тому і полягає, щоб звинувачувати вас, то постійно будете розчаровані. Завжди подумайте, перш ніж сприймати те, що ви почули про себе чи про когось іншого. Я навчився не слухати пліток, які можуть вразити церкву, як ракова пухлина. Я надаю перевагу тому, щоб сподіватися на краще і діяти в цьому напрямі. Бог великий, він може змінити будь-які обставини.
Шостий засіб полягає в умінні ставити перед собою реальні цілі. Одна з головних причин неврозів у США – це прагнення американців ставити для себе нереальні цілі з надмірним акцентом на „успіху“. Ми прекрасно це бачимо, коли спілкуємося зі звичайними американцями. Більшість з них або перебувають у відчаї, або ж починають лицемірити, створюючи видимість успіху (див. Рим. 12:3). Ставте перед собою реальну мету у вашому служінні, у молитвах, у житті вашої церкви, якщо лишень Сам Бог не ставить перед вами вищих цілей. Просіть Бога про здійснення великих справ, але не намагайтеся маніпулювати Ним у своїх молитвах. У Бога також є почуття гумору!
Сьомий засіб полягає в тому, щоб ми більше прославляли Бога та молилися Йому. Ми говорили про це в розділі про духовну зброю. Дивіться на Бога та уникайте зайвого самокопання. Надмірний самоаналіз веде не до смирення, а до егоцентризму. Ми справді негідні нести служіння, але ми наповнені Святим Духом, ми – спадкоємці Царя, ми – священики і друзі Бога. Звертаючи всю свою увагу на Божу велич і пропонуючи Йому поклоніння, ми отримаємо від Нього підтримку в справах. Бог хоче благословити нас і наше життя. Це Його головна мета.
Восьмий засіб проти відчаю може здатися вам дивним. Він полягає в такому: ви повинні навчитися отримувати поранення. Не зробивши цього, ви будете перебувати в гіркоті та розчаруванні, які вразили сьогодні багато церков. Деякі люди займаються в неділю лише тим, що обговорюють проблеми одне одного та пастора! Ви не можете бути ефективними в служінні Богові, якщо не навчитеся нести свій хрест та правильно переносити біль. Біль дуже часто використовується Богом для нашого духовного очищення. Живучи на зараженій гріхом планеті, ми просто зобов’язані навчитися переживати біль, щоб вижити. Якщо ви чесні перед собою, то обов’язково виявите в собі ненависть і гіркоту з будь-якого приводу. Прийміть її як щось безцінне для вашого духовного зростання.
Дев’ятий засіб від відчаю, який одночасно є дуже ефективною протиотрутою, – це усвідомлення того, що з Богом легко знайти спілкування. Він – Бог любові, милосердя та прощення. Він готовий похвалити вас навіть за найменше зусилля. Якщо ви подали склянку води спраглому, то вже заслужили Його похвалу. Тим більше, якщо ви поширюєте християнську літературу, допомагаєте іншим прийняти Христа і є воїном молитви. Є ще одна річ, яка дозволяє мені рухатися вперед навіть у часи повної невдачі, – це усвідомлення того, що Бог, як і раніше, любить мене. Він хоче, щоб я встав і продовжував свій шлях.
Десятий засіб проти відчаю – це вміння вчасно дати собі перепочити. Я думаю, що багато хто відпали від віри, бо намагалися стати кимось, ким ніколи не повинні були бути. Те, як Бог вимірює наші здібності, і те, як „містер Послідовник“ (тобто ви) ставитеся до себе – це дві різні речі. Оскільки ви не можете стати досконалим, прийміть цей факт і дайте собі час для перепочинку, необхідний для підтримки ваших сил. Для декого це буде поїздка за місто, відпустка чи хороший відпочинок вдома з книгою, бажано недуховного змісту. Може, це буде хороший фільм.
Апостол Павло був майстром підбадьорення. Він міг дати дуже жорсткі повеління, але саме вони роблять його підбадьорення настільки цінними. Я хотів би завершити цей розділ уривком з 1 Послання до коринтян, де розповідається, як Павло попереджає церкву про поділення і намагається зберегти мир в їхніх рядах. „Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!“ (1 Кор. 15:58).