Головним критерієм покірності влади Богові є її служіння своєму народу. «Володар – Божий слуга, тобі на добро», – каже Писання (Римлян 13:4). Начальники існують заради народу, а не народ заради начальників. Чудовий тому приклад ми знаходимо в особі Самуїла. «І сказав Самуїл до всього Ізраїля:… Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам. А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав» (1 Самуїла 12:1-4).
Правителів ж, що дбають про себе, а не про народ, піклуватися про який вони поставлені, Господь викриває через пророка: «Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі? Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете! Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев’язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю» (Єзекіїля 34:2-4).
Ключовий принцип побожної державної служби ми знаходимо у вченні Івана Хрестителя: «І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити ? А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено. Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю» (Луки 3:12-14).
Таким чином, саме по собі посідання влади не є гріхом. Коли особи, які наділені владою, сумлінно виконують свої посадові обов’язки стосовно народу, вони є благословенням для народу. Гріх – це зловживання владою. Писання неодноразово й однозначно каже про це:
- «Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих» (Повторення Закону 16:19).
- «Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами, що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом» (Псалми 25:9-10).
- «Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі» (Амоса 5:12).
- «Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш! Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка. Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим» (Авакума 1:2-4).
- «Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя» (Приповісті 17:23).
У суспільстві, де влада не підзвітна народу, корупція неминуча! Але «корисливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить буде жити» (Приповісті 15:27). І тільки той, «хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!» (Ісаї 33:15-16).