Наприкінці цієї книжки через пояснення віри, які тобі були запропоновані, і запрошення до молитви, яке їх підсумувало, тобі, без сумніву, дещо прояснилось. Можливо, чимало запитань залишилося без відповіді, а може, виникли нові запитання. Одні аспекти віри могли тебе привабити, інші – відштовхнути. Як би там не було, чи ти маєш віру, чи перебуваєш у цілковитій непевності, дозволь мені дати тобі одну обіцянку:
- якщо ти прагнеш правди,
- якщо ти шукаєш з відкритим серцем,
- якщо ти наполягаєш на цьому, попри перешкоди і твої гріхи,
- якщо ти усвідомлюєш свою жалюгідність…
… тоді певним є те, що, так чи так, ця правда відкриється тобі. Як? Не можу сказати. Через скільки часу? Цього я також не знаю. Проте знаю, що ця правда, якої ти шукаєш, має ім’я, обличчя й серце Ісуса, Сина Божого, Який задля тебе став людиною, Який за тебе був розп’ятий і воскрес. Він уже шукає тебе; і прагнення правди, що живе у твоєму серці, походить від Нього.
А тим часом, шукай, іди вперед, чини те, що правдиво відповідає етапові, на якому ти перебуваєш зі своїми відкриттями й запитаннями. Читай Євангеліє невеликими уривками й роздумуй над ним. Веди діялог із вірними Христової Церкви, зі священиками також; розмірковуй над їхніми свідченнями… і одного дня Господь знайде тебе. А потім занурся в молитву, навіть якщо вона лише умовна:
Господи, якщо Ти справді існуєш і так сильно любиш мене, якщо Ти справді прагнеш зустрічі зі мною, прошу Тебе: покажи мені Свою присутність і Свою любов!
Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
КІНЕЦЬ