Археологія має незліченну кількість доказів, які доводять достовірність Старого Заповіту так само, як і Нового Відкриття роблять нас більш обізнаними про економічну, культурну, соціальну та політичну обстановку тих часів та підтверджують існування людей, яких критики вважали раніше легендарними постатями. Донедавна, вважає археолог Олбрайт, біблійні критики вважали ту частину Старого Заповіту, яка говорить про патріархів, плодом уяви ізраїльських письменників чи оповідачів. Учені-історики заперечували майже кожну особу та кожну подію з книги Буття. Проте Олбрайт говорить нам: „Археологічні дослідження, починаючи з 1925 р., змінили все. За винятком кількох міцних горішків з числа старих науковців, навряд чи знайдеться хоча б один біблійний історик, який би не був вражений швидким накопиченням даних, які свідчать на підтримку повної історичної підтвердженості патріархальної традиції”.
Давайте розглянемо кілька прикладів того, як археологи дослідили ключові історичні моменти зі Старого Заповіту:
Содом та Гомора
Знищення Содома та Гомори вважали релігійною легендою до того часу, поки не було виявлено, що всі п’ять міст, про які говориться як про супутників Содома в чотирнадцятому розділі книги Буття, насправді були центрами торгівлі в регіоні і знаходилися саме в тих географічних точках, про які говорить Святе Письмо. Біблійний опис їх руйнування видається надзвичайно точним. Знахідки з регіону вказують на великий землетрус, що стався в давні часи, від чого шматки ґрунту були вирвані з землі та високо підлітали в небо. На додачу до цього знахідки вказують на те, що теперішні шари осадових порід були сплавлені докупи внаслідок інтенсивного жару, що вказує на велику пожежу, яка мала місце, можливо, коли спалахнули та вибухнули поклади нафти під Мертвим морем. У тій місцевості є значні поклади бітуму, і точний опис подій може вказувати на те, що на ці міста згори випала сірка (бітумна смола).
Єрихон
Під час розкопок в Єрихоні (1930-1936) британський археолог Джон Гарстанг знайшов дещо настільки незвичайне, що він та двоє інших членів експедиції підготували та підписали письмове підтвердження цього факту. Гарстанг говорить: „Не залишається жодного сумніву: стіни завалилися назовні, так що нападники могли перебратися через руїни й увійти в місто”. Чому це настільки незвичайно? Тому що стіни міст, які зазнали облоги, не завалюються назовні, вони завалюються всередину, під натиском нападників. Гарстанг знайшов доказ того, про що ми читаємо в книзі Ісуса Навина 6:20 (Ог.): „Впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто”.
Давид
Раніше критики вважали, що Давид був легендарним царем, який не згадується більш ніде, крім як у Біблії. Але в 1994 році було знайдено напис з дев’ятнадцятого століття до Р.Х, в якому згадується дім Давида та Цар Ізраїля.
Валтасар
Згадка Даниїла про останнього вавилонського царя – Валтасара (Даниїла 5) раніше вважалася помилковою, оскільки напис на табличці вказував на те, що останнім царем Вавилону був Набонід, а не Валтасар. Проте пізніші відкриття підтвердили, що Валтасар – син Набоніда царював разом із батьком як співправитель.
Як показують нам ці приклади, щодо кожного періоду біблійної історії існують археологічні знахідки, які підтверджують, що Писання говорять істину.
Висновки
Усі зовнішні докази – твори ранніх християн, твори ранніх нехристиянських авторів та археологічні знахідки – надають надзвичайно промовисті докази того, що вся Біблія, Старий і Новий Заповіти, є повністю історично достовірними. Власне, кілька цих доказів, які я відібрав для цього розділу з великої кількості наявних, показують нам, що Біблія є найретельнішим чином задокументованим та достовірними твором з усіх стародавніх творів. Ця правдивість перевіреної історичної інформації дає нам тверді підстави повірити, що Біблія є настільки ж гідною довіри у своїх доктринах, у своїх повідомленнях про діла Божі, у своїх заявах щодо Божества, життя, смерті та воскресіння Ісуса. Цілком зрозуміло, що Біблія є абсолютно достовірною, і ми можемо довіряти їй та вважати її способом знайомства з нашим Богом. Ми можемо довіряти її обітницям про те, що всі, хто прагне побудувати стосунки з Ним, можуть розраховувати на Його захист та турботу.