Це дивне перебування в шеолі в певний момент набирає динамізму. Святий апостол Петро (див. 1Пет. 3:19) згадує, що після Своєї смерти на хресті Ісус розділив долю кожної людини з часу Старого Заповіту. Просто слідом за всіма людьми Він опинився в шеолі. Однак тут ситуація кардинально змінюється. Ісус починає промовляти до тих, які там були, проповідуючи їм добру новину: спасення саме сповнилося! Адже сила Євангелія настільки велика, що його можна проповідувати не тільки на землі. Воно повинно сягнути до всіх створінь, які можуть використати його оздоровлювальну силу. Тому святий апостол Петро зазначає, що «й мертвим звіщувано Євангелію» (1Пет. 4:6).
Отож, Благу вість почули всі, також і померлі, і навіть ті, які відвернулися від Бога, збунтувавши проти Нього. Саме тоді хори спасенних пішли за Ісусом, раз і назавжди покидаючи шеол. Вони могли увійти на небо разом зі своїм Спасителем, бо Ісус це небо прихилив. Інакше це було б неможливо, адже до неба можна дістатися лише тоді, коли само воно відчинить свої брами.
Про ці таємниці ми згадуємо в апостольському символі віри. Тоді говоримо, що Ісус зійшов в ад. Старопольська мова підводить до думки про засудження і про демонів, які в момент смерти Ісуса збагнули, що в ненависті до людей і до Бога вони зайшли в глухий кут і перемогли самі себе, бо їх засліпив власний гнів. Однак Катехизм пригадує нам, що тут ідеться не про пекло, а про шеол:
«Перед воскресенням Він перебував у місці для померлих. Це є перше значення, якого апостольське проповідування надало сходженню Ісуса в ад: Ісус зазнав смерті, як і всі люди, і приєднався до них Своєю душею в місці померлих. Проте Він зійшов туди як Спаситель, звіщаючи Добру новину душам, що були там затримані.
Місце померлих, куди зійшов померлий Христос, Святе Письмо називає «підземним світом», шеолом або адом, бо ті, що там перебувають, позбавлені бачення Бога. Такою є насправді доля усіх померлих, злих чи праведних, що очікують на відкуплення».
Тож яке слово обрати? Яке з них точніше? Ад чи шеол, а може, з язичницької греки аїд? Кожне з цих слів описує одну і ту ж реальність, нагадуючи читачеві, що слід бути обачним. Таким чином Бог спонукає нас до роздумів, зокрема під час читання Святого Письма і молитви. Нехай ця вказівка буде актуальною і для нас сьогодні.
Те, що Ісус зійшов в ад, означає, що Він зійшов у шеол, де перебували померлі.