Чи замислювалися ви коли-небудь над запитаннями, які Бог ставить у Святому Письмі? Багато років я якось пропускав їх повз свою увагу. Можливо, як і багато-хто, я гадав, що Біблія – це книга відповідей. Вона служила мені для того, щоб знаходити вирішення моїх щоденних труднощів та дилем. Аж ось одного дня, декілька років тому, я усвідомив, що міг розглядати Бога і Святе Письмо не з того боку. Так, наче Бог сказав мені: “Треворе, замість того щоб завжди запитувати про Мене, починай прислухатися до запитань, які Я маю до тебе”.
Це усвідомлення було переломним моментом у моїй подорожі з Богом. Замість того щоб постійно шукати відповіді в Біблії, я став більше роздумувати над запитаннями, які ставить мені Бог. І почав я насамперед з власного молитовного життя та роздумів. Далі я став ділитися ними з іншими в малих групах, на реколекціях та в проповідях. А одного дня вирішив піти далі і написати про них. Ви тримаєте в руках продукт рішення, яке я прийняв декілька років тому.
Мені завжди було цікаво, чому Бог хоче нас запитувати. На це може бути декілька причин. Насамперед Бог прагне нав’язати з кожним із нас взаємини, що передбачають спілкування. Один із способів, як Бог показує це глибоке прагнення, якраз і є Його запитання до нас. Це ті самі запитання, які Бог ставив народові Божому на сторінках Святого Письма. Коли починаємо чути їх так, наче б вони були адресовані саме нам, ми отримуємо розуміння того, про що Бог хоче з нами говорити. Наші відповіді наближають нас до глибшого єднання та близькости з Богом.
По-друге, Бог додає нам більшої гідности тим, що дозволяє нам шукати відповіді на запитання, замість того щоб самому дати готові відповіді. Недавно я прочитав, що зі 183 запитань, які було поставлено Ісусові в чотирьох Євангеліях, прямо Він відповів лише на три![1] (Я дам вам змогу з’ясувати, які саме це були запитання!) Цей маловідомий факт часто дивує людей, які вірять, що християнство завжди дає нам чіткі відповіді. Очевидно, Ісус міркував абсолютно по-іншому. Запитуючи нас, Він хотів, аби ми знали, що Бог надає великого значення нашим думкам і відчуттям.
По-третє, запитання мають значно більшу силу аби перемінити нас, аніж прямолінійна відповідь. Особливо, якщо ці запитання від самого Бога, Який достеменно знає, про що запитувати. Саме таким, без сумніву, був мій досвід відтоді, коли я почав жити десятьма запитаннями з цієї книги. Вони запросили мене подивитися в глибину серця з усією щирістю та відвертістю. Вони змусили мене набагато реалістичніше відчути біль і страждання нашого суспільства. Якимось чином вони здатні проникати в моє життя з усією силою, щоб перемінити мене зсередини.
Оскільки ви розпочинаєте подорож із читання цієї книги, дозвольте запропонувати вам декілька думок, що можуть зорієнтувати вас. Ви помітите, що є п’ять запитань із Старого Заповіту і з Нового Заповіту також п’ять. Я вважаю, що усі ці запитання ставив Бог, навіть і ті, що є в Новому Заповіті. Моє переконання ґрунтується на тому, що Ісус з Назарету об’явив нам Бога в людському тілі. Пригадайте Його слова: “Хто бачив Мене, бачив Отця”. Звідси випливає, що запитання, котрі Ісус ставив людям у Євангеліях, водночас є і запитаннями, які Бог адресує кожному з нас.
Ви також помітите, що кожен розділ завершується частиною зі заголовком “Відповіді на запитання Бога”. Тут ви знайдете пропозиції щодо того, як ви особисто можете дослідити Боже запитання в контексті власного життя. Не забувайте, що Бог прагне двосторонніх взаємин із вами. Такі взаємини неможливі без слухання і спілкування, або ж, іншими словами, без діалогу.
Я сподіваюся, що ці десять запитань стануть відправною точкою для глибокого діалогу між Богом і вами.
Коли я шукав відповіді на ці запитання у власному житті, то потрапив у геть новий світ взаємин і спілкування з Богом та сміливого апостольства. Сподіваюся, що таке саме відбудеться й у вашому житті.
[1] Річард Pop висловлює своє спостереження в передмові до своєї книги “Запитання про Ісуса” (The Questions of Jesus, Doubleday, 2004)