Гаран (горян, верховинець, житель гір або високогірних верховин):
- Син Тераха, рідний брат Авраама й Нахора (1 Мойс. 11:26-29). Мав діти. Біблія говорить нам про його сина Лота та його дочок: Мілку, яка вийшла заміж за свого вуйка (дядька) Нахора, та Їску (1 Мойс. 11:27,29,31). Народився в Халдейському Урі й там помер за життя свого батька Тераха (1 Мойс. 11:28).
- Левит за днів царя Давида; гершонівець із родини Шім’ї, був головою батьківського дому Ладана (1 Хронік 23:9).
- Син Калева від його наложниці Ефи (1 Хронік 2:46).
- Гаран чи Харан – це місцевість у Месопотамії, куди Авраам та його рідня прибули з Халдейського Уру, і де нащадки його рідного брата Нахора заснували свою оселю (Дії Ап. 7:2,4; 1 Мойс. 24:10; 27:43).
Гареф (ранній, передчаснонароджений): Син Калева (1 Хронік 2:51).
Гарое (провидець, прозорливець, пророк, віщун): Шовалів син; ім’я трапляється тільки в родоводі Юди (1 Хронік 2:52).
Гарум (величний, високопоставлений, піднесений, захоплений): Батько Ахархела; ім’я трапляється один раз у дуже неясному родоводі Юди (1 Хронік 4:8).
Гатах (справді, дійсно, дійсність, правда): Евнух або управитель царя Ахашвероша (Естери 4:5,6,9,10).
Гахалія (Єгова освічує, підбадьорює, оживляє): Батько Неемії (Неем. 1:1; 10:2).
Гахмоні (мудрий): Батько Єхіїла, який був разом із Давидовими синами (1 Хронік 11:11; 27:32).
Гаццелелпоні, Гацелелпоні (тінь спадає на мене, моє отінення, мій захист): Дочка Етама з Юдиного племени (1 Хронік 4:3).
Гаццовева – див. “Цовева”.
Гашем (гладкий): Його сини були між Давидовими лицарями, ґізонянин (1 Хронік 11:34).
Гегай (евнух, скопець, за іншим джерелом – високопоставлений, знаменний): Камергер палацу жінок царя Ахашвероша, цебто управитель-наглядач за жінками царського гарему (Естери 2:3).
Гедеон (винищувач, руйнівник): Син Йоаша, нащадка Авіезера, з Манасіїного племени. Жив у місті Офрі, розташованому на північному сході від Сихему (Суд. 6:11,15). Великий вождь і суддя в Ізраїлі (Суд. 8:21). Мідіянітяни впродовж 7 років нападали на Ізраїля й утискали нарід. Під час такого наскоку-рейду мідіянітяни замордували двох братів Гедеона (Суддів 8:18,19). Бог покликав Гедеона на захисника й визволителя свого народу. Упевнившись у своєму покликанні через чуда, зокрема через ознаку роси, що покрила вовняне руно (Суддів 6:36-40), Гедеон передусім зруйнував Ваалового жертівника, через що одержав прізвисько Єруббаала (Суддів 6:32), відтак зформував 32 000-ну армію. Але з Божого наказу зменшив її до 300 вояків, які хлептали язиком воду, підносячи її пригорщами до своїх уст, – і переміг значно могутнішу армію мідіянітян. Після цієї перемоги в Ізраїлі панував мир і процвітав добробут 40 років (Суддів 8:10, 29-31). Гедеон був популярним і нарід бажав вибрати його на царя, але він категорично відкинув монархічну систему на користь теократії, заявивши ізраїлевим мужам; ‘‘Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, – Господь пануватиме над вами” (Суддів 8:22-23).
Гедеон мав багато жінок і 70 синів, крім Авімелеха, його сина від наложниці-коханки в Сихемі (Суддів 8:30,31). Через необережність він зробив із здобутого золота в переможнім бою з мідіянітянськими царями ефода, цебто священну одежу, і поставив її в своїм місті Офрі, що з бігом часу стало об’єктом поклоніння та спонукою до ідолопоклонства Ізраїля (Суддів 8:27). Гедеон помер у похилому віці й був похований у місті Орфі. Про нього читаємо в 1 Самуїл. 12:11; Пс. 82:10,11; Євр. 11:32. У 2 Самуїл. 11:21 Гедеон названий Єруббешетом, що означає ганьбоборець.
Гелем (удар, помах): Асирівець, Шемерів брат (1 Хронік 7:35).
Гемам (винищувальний, викорінювання, винищування): Лотанів син, правнук Сеїра (1 Мойс. 36:22).
Геман (вірний):
- Зерахів син (1 Хронік 2:6).
- Йоїлів син, правнук Самуїла; він був першим поміж трьома левитами-зверхниками, яким було доручено вести вокальну та інструментальну музику під час служіння в храмі за днів царя Давида. Співак, музикант, йому приписується авторство 87-ої Псальми (1 Хронік 6:18).
- Визначний мудрець за днів Соломона (1 Царів 5:11)
Герм – див. “Єрм”.
Гермоген (уроджений красномовець, промовець): Один із ранніх азійських християн, що з невідомих мотивів відвернувся від апостола Павла (2 Тимофія 1:15).
Гіддай, Іддай (могутній, сильний): Один із Давидових лицарів із Нахале-Ґаашу (2 Самуїл. 23:30).
Гіллел (хвала): Пір’атонянин, батько судді Авдона (Суддів 12:13-15).
Гіменей (належний подружжю, пісня улюбленої): Апостол Павло виключив Гіменея із спільноти віруючих християн за його зневагу Бога та вчення про воскресіння мертвих (1 Тимофія 1:20; 2 Тимофія 2:17,18).
Гінат (захист, охорона): Батько Тівні (1 Царів 16:21-28).
Гогам (Єгова просуває): Хевронський цар в часі завойовування Ханаану Ісусом Навином (Ісуса Навина 10:3).
Год (розкіш, пишність, блиск): Цофахів син, з Асирового племени (1 Хронік 7:37).
Годавія, Гадавія (прославляйте Єгову):
- Голова батьківського роду з півплемени Манасії на схід від Йордану (1 Хронік 5:24).
- Веніяминівець, син Сенуї або Гасенуї (1 Хронік 9:7)
- Левит, родоначальник батьківського роду (Езри 2:40).
Годав’я (прославляйте Єгову): Син Ел’йоеная, з царської лінії Юдиного племени (1 Хронік 3:24).
Годійя (маєстат Єгови, блиск Єгови):
- Левит, допомагав Езрі публічно пояснювати народові Мойсеїв Закон (Неем. 8:7; 9:5; 10:11).
- Левит за днів Езри й Неемії; підписав із Неемією заповіта вірности Господеві, Його заповідям і не вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:14).
- Мирянин, зверхник народу, підписав із Неемією заповіта-умову вірности Господеві, Його заповідям і що не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:19).
Гомам, Гемам (знищення, спустошення; руїна): Лотанів син, едоміт, єдомій (1 Хронік 1:39; 1 Мойс. 36:22).
Горам (горянин, верховинець, житель гір, високогірська верховина): Гезерський цар, якого переміг Ісус Навин у своїм завойовницькім поході, щоб посісти Ханаан (Ісуса Навина 10:33).
Готір (повність, повнота; за іншим джерелом – вищий, настоятель): Геманів син, левит, співак, кегатівець; царський прозорливець за днів царя Давида (1 Хронік 25:4).
Гошая (Єгова визволяє, Єгова помагає):
- Допомагав в урочистості посвячення єрусалимських мурів із нагоди закінчення їхньої відбудови під керівництвом Неемії (Неем. 12:32).
- Батько Єзанії або Азарії; став відомий після спустошення Єрусалиму Навуходоносором (Єремії 42:1; 43:2).