Ґаал (зневага, повний відрази, почувати огиду, неохочий, небажаний): Еведів син, організатор бунту проти Авімелеха, базуючись на незадоволених господарів Сихему, але зазнав поразки (Суддів 9:26 і наст.).
Ґаббай (збирач податків, мита, данин тощо, митник): Визначна особа в одному з Веніяминових родів, вернувся з вавилонської неволі й осівся в Єрусалимі (Неем. 11:8).
Ґагрій (подорожній, мандрівник): Батько Мівхара; один із Давидових лицарів (1 Хронік 11:38).
Ґад (щастя, група, велика кількість):
- Син Якова від Зілпи, Ліїної рабині (1 Мойс. 30:9-24; 46:16,18).
- Пророк, прозорливець, який співпрацював із Давидом. Він сповістив Давида, щоб він залишив Моавський край і вернувся на батьківщину (1 Самуїл. 22:3-5); об’явив йому Божу кару за його гріх перепису населення (1 Хронік 21:1-19); допомагав йому зорганізувати оркестру в Господньому домі (2 Хронік 29-25); записав історію володіння Давида (1 Хронік 29:29-30).
- Ґад – це филистимський і вавилонський божок щастя, а Мені – богиня долі (Ісаї 65:11).
Ґадад’езер (поміч від Ґадада): Цар Цави, в Сирії, син Рехова. Давид кількома наворотами переміг його з великими втратами для нього (2 Самуїл. 8:2-12; 50:16; 1 Царів 11:23; 1 Хронік 18:3,5; 19:16).
Ґадаіїл (Боже щастя, Бог ущасливлює). Син Содіїв; вивідувач від Завулонового племени, якого послав Мойсей розвідати Ханаан (4 Мойс. 13:10).
Ґадасса – див. “Естер”.
Ґадді (щастя): Син Сусіїв; вивідувач, якого послав Мойсей від Манасіїного племени розглянути обітований край Ханаан (4 Мойс. 13:11).
Ґадій (щасливий): Батько ізраїльського царя Менахема (2 Царів 15:14).
Ґазез (стригаль, стрижій, стригач овець і верблюдів):
- Калевів син від його наложниці Ефи (1 Хронік 2:46).
- Харанів син від Ефи (1 Хронік 2:46).
Ґаззам (пожираючий): Ґаззамові сини творили підвідділ Нетинеїв, цебто храмових підданців; вони разом із Зоровавелем вернулися з вавилонської неволі на рідні землі (Езри 2:48; Неем. 7:51).
Ґалал (впливовий, великий, достойний):
- Левит, нащадок Асафа, жив у Єрусалимі (1 Хронік 9:16).
- Левит із родини Елкани, жив у Єрусалимі (1 Хронік 9:16).
- Левит, нащадок Єдутуна, співець (Неем. 11:17).
Ґаммадеї, Ґаммадими (хоробрі, відважні лицарі): Ця назва трапляється тільки один раз у Біблії (Єзекіїля 27:11), можливо, на позначення якогось народу, що жив недалеко Тиру й торгував із ним, але якого ідентичність (тотожність) з бігом часу стала сумнівна. Дехто вважає, що то були пігмеї, а ще інші думають, що це слово означає назву прикордонної фортеці або гарнізону.
Ґамул (відлучений від грудей): Священик, предківський голова 22-ої зміни священиків при служінні в святині за днів царя Давида (1 Хронік 24:17).
Ґарев (вкритий струпами, шолудивий): Зверхник із 30 Давидових лицарів (2 Самуїл. 23:38).
Ґатам (висохла долина, згоріла долина, опалена сонцем долина): Еліфазів син, провідник-зверхник Едому (1 Мойс. 36:11,16; 1 Хронік 1:36).
Ґахам (загорілий, опалений, смуглявий, чорний) Син Нахора від наложниці Реуми (1 Мойс. 22:24).
Ґахар (сховане місце, сховище, потаємний притулок): Голова роду Нетинеїв, храмових підданців, які вернулися з вавилонської неволі разом із Зоровавелем (Езри 2:47; Неем. 7 49).
Ґевер (мужній, сильний, могутній, міцний):
- Син Ґевера, мешкав у фортеці ґілеадського Рамоту й завідував оселями Яїра й містами в околиці Аґрову, що в Башані (1 Царів 4:13).
- Син Уріїв, один із 12 урядників царя Соломона, що завідували інтенденством, цебто керували військовим господарством та здійснювали постачання армії. Йому належав район на південь від колишнього ґілеадського краю (1 Царів 4:19).
Ґедалія (Бог – це моя велич, Господь учинив його великим) :
- Син Ахікама, Шафанів внук (Єремії 40:5,6); захисник пророка Єремії (Єремії 26:24). Після спустошення храму й вавилонського переселення Навуходоносор настановив Ґедалію намісником начальником над Юдеєю, він завідував над позосталими в краю винарями й рільниками (Єремії 52:16). Пророк Єремія приєднався до Ґедалії в Міцпі й замешкував із ним серед позосталого народу в Юдеї (Єремії 40:6,11). Ізмаїл із іншими повстанцями вбив Ґедалію два місяці після того, як він був поставлений на начальника (Єремії 41:2).
- Син Єдутуна, левит-музикант (1 Хронік 25:3,9).
- Священик, що взяв собі за жінку чужинку (Езри 10:18).
- Пашхурів син (Єремії 38:1).
- Син Амарії, дід пророка Софонії (Софонії 1:1).
Ґедор (стіна, мур, бар’єр):
- Веніяминівець, предок Саула (1 Хронік 8.31).
- Один із Юдиних родин (1 Хронік 4:4).
- Син Єреда з Юдиного племени (1 Хронік 4:18).
- Назва містечка в Юдеї (Ісуса Навина 15:58).
Ґезеряни, ґірзеяни, ґерзеяни (Ґезер означає провалля, безодня): Ґезеряни – це автохтонне корінне населення стародавнього міста Ґезера в Ханаані. Ґезерський цар Горам прибув на допомогу своєму союзникові Лахішу, але Ісус Навин у переможному поході побив його і дощенту знищив його людей (Ісуса Навина 10:33; 12:12). Ґезер межував на півдні з Єфремом і знаходився поміж долішнім Бет-Хороном і Середземним морем (Ісуса Навина 16:3). Ґезер із іншими містами й пасовиськами став посілістю й місцем замешкання левитів, Кегатових синів (Ісуса Навина 21:21; 1 Хронік 6:52), хоч, правда, автохтонне (корінне) населення ніколи не було знищене до пня. Так, наприклад, Давидові загони робили рейди на ґезерян (1 Самуїл. 27:8). Ще й за днів Соломона ханаанці жили там і платили Ізраїлеві данину. Фараон спалив огнем місто Ґезер, а відтак подарував його своїй дочці, яка одружилася з Соломоном (1 Царів 9:15-17). Ми читаємо в Біблії, що Давид побив филистимлян від Ґеви до Ґезера (2 Самуїл. 5:25).