Ґемаллій (їздець верблюдом, погонич чи водій верблюдів, вершник-погонець верблюдів): Данівець, батько Амміїла, одного з 12 вивідувачів Ханаану (4 Мойс. 13:12).
Ґемарія (удосконалений Єговою, Єгова завершує бездоганно):
- Шафанів син, батько Михея. Ґемарія належав до юдейських князів-вельмож і мав при Божому домі спеціяльну кімнату, з якої Барух прочитав народові тривожне пророцтво Єремії, який тоді був ув’язнений (Єремії 36).
- Хілкійїн син. Цар Седекія послав його до Вавилону доручити там гебрейським вигнанцям листа пророка Єремії (Єремії 29:3).
Ґенуват (злодійство, вкрадені речі): Син Гадада від єгипетської княгині, сестри цариці Тахпенси, дружини фараона, який володів Єгиптом наприкінці царювання Давида (1 Царів 11:20).
Ґера (зерно, насіння):
- Син Бели, один із стародавніх нащадків Веніяминового племени (1 Хронік 8:3,5).
- Син Ехудів, веніяминівець (1 Мойс. 46:21). Ґера, про якого читаємо в Книзі Суддів 3:15, як про предка Ехура, та в 2 Самуїл. 16:5, як про предка Шім’ї, який проклинав Давида, – правдоподібно це одна й та сама особа.
Ґершом, Ґершон (приходько, захожий, чужинець, екзильний):
- Перший син Мойсея й Ціппори (2 Мойс. 2:22; 18:3).
- Син Левія, голова священицького роду ґершонівців або Ґершонових синів (1 Хронік 6:1,2,5,28,47,56; 15:7).
- Нащадок Пінхаса; вернувся разом із Езрою з вавилонської неволі (Езри 8:2).
Ґетер (страх, острах, побоювання): Арамів син, нащадок Ноєвого сина (1 Мойс. 10:23).
Ґеуїл (Божий маєстат, Божа велич, Боже величчя): Махіїв син; вивідувач, якого послав Мойсей із пустині Паран від Ґадового племени розвідати ханаанський обітований край (4 Мойс. 13:15).
Ґехазі (долина видіння): Слуга чи хлолець-післанець пророка Єлисея (2 Царів 4:5,12; 8:4-6).
Ґешан, Ґешам (брудний, огидний, непристойний): Єгдаїв син, з Юдиного племени, нащадок Калева (1 Хронік 2:47).
Ґешем, Ґашму (дощ): Араб, опонент і ворог Неемії під час відбудови єрусалимських мурів. Насмішками, погрозами, наклепами та провокаціями намагався припинити працю (Неем. 2:19; 6:1, 2, 6).
Ґешуреяни (Ґешур визначає міст):
- Мешканці малого князівства Ґешур у Сирії, на північному сході від Башан (5 Мойс. 3:14; Ісуса Навина 12:5, 13:11-13; 2 Самуїл. 15:8). Давид одружився з Маахою, дочкою ґешурського царя Талмая, від якої народився Авесалом (2 Самуїл. 3:3).
- Стародавнє плем’я, що жило в пустині поміж Арабією й филистимською землею (Ісуса Навина 13:2; 1 Самуїл. 27:8).
Ґіддалті (бути великим, важливим; повищувати, звеличати, прославляти): Син царського прозорливця Гемана; співець і музикант у храмі (1 Хронік 25:4, 29).
Ґіддел (дуже великий, гігант, велетень):
- Його діти були між храмовими підданцями, які повернулися з вавилонської неволі на батьківщину із Зоровавелем (Езри 2:47; Неем. 7:49).
- Його сини були поміж Соломоновими слугами, які також повернулися з вавилонської неволі до Юдеї із Зоровавелем (Езри 2:56; Неем. 7:58).
Ґід’оній, Ґідеон (підрубуючий, підтинаючий): Батько Авідана, веніяминівець, назначений був робити перелік Ізраїля біля Синайської гори (4 Мойс. 1:11; 2:22; 7:60,65; 10.24).
Ґілалай (тяжкий): Священичий син, що брав участь при посвяченні єрусалимських мурів (Неем. 12:36).
Ґілеад (скелястий район):
- Син Махіра (4 Мойс. 26:29,30).
- Ґадівець, син Михаїла (1 Хронік 5:14).
- Батько Їфтаха (Суддів 11:1).
- Географічна назва (1 Мойс. 31:21,25; 37:25; 4 Мойс. 32:1; 5 Мойс. 3:12-17; Суддів 7:3; Пс. 59:9).
Ґіннетой (садівник, городник): Священик, що повернувся з Вавилону до Юдеї разом із Зоровавелем (Неем. 12:4).
Ґіннетон (садівник, городник: Післяекзильний священик, що підписав умову-заповіт із Неемією, що буде вірний Господеві й не матиме подружніх зв’язків із чужинцями (Неем. 10:7).
Ґірґашєянин, ґірґашеяни (мешканець глинистої землі): Одне з 7 автохтонних корінних племен-народів Ханаану, що жило на схід від Галилейського озера перед приходом туди Ізраїля (1 Мойс. 10:16; 15:21; 5 Мойс. 7:1).
Ґірзеяни, Ґерзеяни – див. “Ґезеряни”.
Ґішпа (ласка, пестощі): Наглядач над храмовими підданцями або нетинеями, які повернулися з вавилонської неволі на батьківщину (Неем. 11:21).
Ґоґ (гора, високий, великий):
- Ґоґ зв’язаний із назвою “Маґоґ” (гірський район чи край) у Книзі Пророка Єзекіїля, розділи 38 і 39, та в Книзі Об’явлення 20:7-15. Згідно з пророцтвом Єзекіїля, Ґоґ – це князь Рошу, Мешеху й Тувалу; а Маґоґ – це його сфера впливу або й територія його володіння. Князь-володар Ґоґ зформує велику армію з народів східньої Европи, Азії та Африки, на зразок колишніх диких, жорстоких, кочових племен скитів, що гасали від Кавказу до Каспійського моря, – й наприкінці світу вдеруться на землю Ізраїля, обстоюючи інтереси диявола, але зазнають там поразку. З певністю можемо сказати, що Ґоґ і Маґоґ – це символи ворожости супроти Бога. Ґоґ зображає князя темряви, а Маґоґ – це його послідовники, що змобілізують усі свої сили проти Бога та Його вибраного народу,
- Син Шемая, Рувимів нащадок (1 Хронік 5:4)
Ґоліят (вигнанець):
- Филистимський гігант-велетень, одноборець, із Ґату, 40 день зневажав глузливими словами ізраїльські полки. Високий був на 2 метри і 92 сантиметри, сам його панцер важив 42 кілограми. Юнак Давид із пращею й камінчиками в руках переміг Ґоліята в Господнє ім’я (1 Самуїл. 17).
- У 2 Самуїл. 21:19 вифлеємець Елханан вбив також Ґоліята з Ґату. Треба однак припускати, що він забив Лахмі, брата Ґоліята, як написано в 1 Хронік 20:5.
Ґомер (досконалий):
- Яфетів син, родоначальник племени кімерійців, що жили на північному Причорномор’ї. Про них згадує історик Геродот. (1 Мойс. 10:2,3; Єзекіїля 38:6).
- Дочка Дівлаіла, дружина пророка Осії, була жінкою легкої поведінки. Їхнє нещасливе подружжя символізувало невірність Ізраїля супроти Бога (Осії 1:3).