Маадай (оздоба, прикраса, орнамент Єгови): Банаїв син, взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:34).
Маадія, Моадія (оздоба, прикраса, орнамент Єгови): Священик, що повернувся із Зоровавелем із вавилонської неволі (Неем. 12:5,17).
Маай (співчутливий, співстрадник): Син священика, співак; брав участь у музичному служінні під час посвячення єрусалимських мурів за днів Езри й Неемії (Неем. 12:36).
Маазія (Господня утіха, заохочування Єговою):
- Священик, голова порядкової зміни 24-ої черги служби священиків у Божому домі за днів Давида (1 Хронік 24:18).
- Один із священиків, що підписав умову-заповіта з Неемією, що будуть у всьому вірні Богові та не вступатимуть у родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:9).
Маасея, Моасея, Махсея, Массея (Боже діло, Господня праця):
- Нащадок священика Єшуї, одружився з чужинкою за днів Езри (Езри 10:18).
- Священик, Харімів син, одружився з чужинкою (Езри 10:21).
- Священик, Пашхурів син, одружився з чужинкою за днів Езри (Езри 10:22).
- Нащадок Пахата-Моава, мирянин, одружився з чужинкою (Езри 10:30).
- Батько Азарії (Неем. 3:23).
- Один із тих, які стояли по правиці Езри, коли він читав перед народом на майдані Мойсеєвого Закону (Неем. 8:4).
- Левит, який допомагав при читанні Мойсеєвого Закону на майдані перед народом (Неем. 8:7).
- Один із зверхників народу, який підписав умову-заповіт із Неемією, що будуть вірні Господеві, будуть виконувати Його заповіді й постанови та не матимуть родинних зв’язків із чужинцями (Неем. 10:26).
- Син Баруха, з Юдиного племени, вернувся з Вавилону на батьківщину й осівся на постійне життя в Єрусалимі (Неем. 11:5).
- Веніяминівець, предок Саллу (Неем. 11:7).
- Два священики цього самого імени, що брали участь у музичній програмі під час посвячення єрусалимських мурів (Неем. 12:41,42).
- Батько священика Цефанії за днів царя Седекії (Єрем. 21:1; 29:25; 37:3).
- Батько фальшивого пророка Седекії (Єремії 29:21).
- Священик, предок Баруха й Сераї, які були синами Нерійї (Єремії 32:12; 51:59).
- Син Шаллума, левит високого чину за царя Єгоякима (Єремії 35:4). Порівняйте 1 Хронік 9:19.
- Левит, назначений Давидом співати в супроводі гри на музичних інструментах (1 Хронік 15:18,20).
- Син Адаї, сотник за днів юдейського царя Йоаша (2 Хронік 23:1).
- Урядник високого чину за днів царя Уззійї. Правдоподібно левит, що виконував напіввійськові завдання; порівняйте 1 Хронік 23:4 (2 Хронік 26:11).
- “Царський” син, якого забив Зіхрі, Єфремів герой-лицар під час інвазії на Юдею ізраїльським царем Пекахом за царювання Ахаза (2 Хронік 28:7).
- Зверхник-губернатор міста Єрусалиму за днів царя Йосії (2 Хронік 34:8).
Маат (малий): Маттатіїв син, батько Наггея в родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:26).
Мааха (гніт, утиск, пригнічення, пригноблення):
- Авесаломова мати (2 Самуїл. 3:3).
- Нахорова дочка від його наложниці Реуми. Нахор – це рідний брат Авраама (1 Мойс. 22:24).
- Батько Ахіші, він був ґатським царем на початку панування Соломона (1 Царів 2:39).
- Дочка або, більше правдоподібно, внучка Авесалома, третя й улюблена жінка Рехав’ама, мати юдейського царя Авійяма (1 Царів 15:2; 2 Хронік 11:20-22). Авесаломова дочка називалася Тамарою (2 Самуїл. 14:27); вона вийшла заміж за Уріїла в Ґів’ї та стала матір’ю Маахи (Міхаї). Цар Аса позбавив Мааху права бути царицею, бо вона присвятила себе ідолопоклонству, зробивши ідола Астарти (2 Хронік 13:2; 1 Царів 15:2; 2 Хронік 15:16).
- Наложниця Калева, Хецронового сина; мати Шевера, Тірхату, Шаафа та Шеви (1 Хронік 2:48,49).
- Дочка ґешурського царя Талмая, мати Авесалома (1 Хронік 3:2; 2 Самуїл. 3:3).
- Жінка Махіра, який походив із Манасієного племени (1 Хронік 7:15,16).
- Жінка Єіїла, який був батьком або засновником Гів’ону (1 Хронік 8:29; 9:35).
- Симеонівець, батько Шефатії, який був володарем племени за днів царя Давида (1 Хронік 27:16).
- Назва малого царства, а згодом околиці, розташованої на північному сході від Палестини, недалеко Аґровської околиці й Башану (5 Мойс. 3:14; Ісуса Навина 12:5; 2 Самуїл. 10:6; 1 Хронік 19:6,7).
Маац (гнів, лють, глибоке обурення; за іншими джерелами – панування, володіння): Син Рама, Єрахмеїлів унук, нащадок Юди (1 Хронік 2:27).
Магалал’їл, хибна транслітерація – Магаліїл, Малелеїл (Божа хвала):
- Каїнів син, прожив 895 літ (1 Мойс. 5:12-17; 1 Хронік 1:2; Лк. 3:37).
- Переців син (Неемії 11:4).
Магарай (нетерпеливий, поспішний, квапливий): Нетофатянин, цебто походив із Нетофи, близько Єрусалиму, Давидів лицар (2 Самуїл. 23:28; 1 Хронік 11:30; 27:13).
Магер-Шелал-Гаш-Баз (здобич квапиться, грабіж поспішає): Так назвав пророк Ісая свого сина за Божим повелінням (Ісаї 8:1-3). Це ім’я означає, що не тільки сирійці з їхнім царем Реціном і ізраїльтяни на чолі з царем Пекахом будуть покарані за їхні підступні пляни щодо Юдеї й загарбницькі походи (Ісаї 7:1,5-7; 8:4), але й самій Юдеї грозила велика небезпека за їхнє відступство від Бога (Ісаї 7:17-20; 8:6-8), бо в тяжкий час вони не надіялися на Бога, а шукали допомоги в людях. Невдоволені з державного правління вбачали порятунок у зміні Давидового дому (Ісаї 8:6), а сам юдейський цар Ахаз звернувся по допомогу до асирійського царя (2 Царів 16:7-8; 2 Хронік 28).
Маґдіїл (Божий князь, гетьман, вождь, полководець; за іншим джерелом – Божа слава, Бог – це слава): князівський нащадок Ісава, князь Едому (1 Мойс. 36:43; 1 Хронік 1:54).
Маґоґ (країна Ґоґа, інакше кажучи, країна чи нарід, князем якого був Ґоґ):
- Яфетів син і, правдоподібно, родоначальник скитів (1 Мойс. 10:2).
- Маґоґ представляє нарід, що мав з півночі вдертися до Палестини й завоювати її. Територія того народу була розташована поблизу Тоґарми, цебто Вірменії, та островів і приморського побережжя Европи, що вказує на стародавню імперію скитів Скитію (Єзекіїля 27:14; 38:1-3; 39:1-6).
- Маґоґ представляє об’єднані народи, що мають повстати проти справжніх, віруючих християн на чолі з Господом Ісусом Христом під час Його другого приходу, і будуть повністю переможені в останній битві на землі під Армагеддоном (Об’явлення 20:8; 16:16).
Мадай (міра; за іншим джерелом – середній край): Яфетів син, родоначальник мідіян, цебто мідійського народу (1 Мойс. 10:2; 1 Хронік 1:5; 2 Царів 17.6; Даниїла 11:1; Естери 1:3).