Малахія (мій післанець, вісник Єгови): Святе Писання нічого не говорить про походження й життя Малахії. Неповні відомості про нього ми завдячуєм переданням. Він походив із Завулонового племени й помер у молодому ще віці.
Малахія був останнім старозаповітним пророком, цебто впродовж майже 450 років від Малахії до народження Ісуса Христа в Ізраїлі не було більше пророків. Малахія жив і пророкував десь коло 450 року до Хр., коли єрусалимський храм був відновлений
Книга Пророка Малахії являє собою сцену судової розправи, де Господь пред’явив устами пророка обвинувальний акт євреям за їхнє формальне служіння Богові, порушення заповідей і законів духовного життя. Господь полюбив їх найбільше з-поміж усіх народів і захистив їх від знищення. Та, замість подяки, Ізраїль почав грубо порушувати Божі заповіді. Передусім вони зневажали Божу любов й недбайливо ставилися до своїх повинностей. Замість того, щоб приносити в жертву все найкраще зі стада, вони жертвували сліпе, кульгаве та хворе; обкрадали Господа десятинами й чинили інші гріхи. Пророк Малахія провістив перший і другий прихід Ісуса Христа, як також народження Його передвісника Івана Хрестителя (Малахії 3:1; 4:5,6).
Малкам, Малхам, Мілком (їх цар, великий цар):
- Син Шахараїма й Ходеші, веніяминівець (1 Хронік 8:9).
- Ім’я аммонітського ідола, божка (1 Царів 11:33; Софонії 1:5). Мілком – це правописний варіянт “Малкам”. У Софонії 1:5 ім’я “Мілком” пропущене, але в англійській Біблії та в інших перекладах воно подане.
Малкіїл (цар Божий; за іншим джерелом – Бог – це Цар): Син Верії, основник Бірзаіта (1 Мойс. 46:17; 1 Хронік 7:31).
Малкійя (цар Єгови; за іншим джерелом – Бог – це Цар):
- Співак, предок Асафа й нащадок Ґершома (1 Хронік 6:25,28).
- Священик, батько Пашхура (1 Хронік 9:12).
- Нащадок Ааарона, священик, належав до 5-тої порядкової черги служби священиків у Божому домі за днів Давида (1 Хронік 24:9).
- Син Пар’оша, взяв собі за жінку чужинку (Езри 10:25).
- Харімів син, взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:31).
- Харімів син, працював при направі єрусалимських мурів (Неем. 3:11).
- Рехавів син, зверхник бет-керемської округи, працював при направі Смітникової брами: повставляв її двері, замки й засуви (Неем. 3:14).
- Син золотаря (Гацофії), допомагав при відбудові єрусалимських мурів навпроти брами Міфкад за днів Неемії (Неем. 3:31).
- Священик, який стояв на дерев’яному підвищенні по лівиці Езри, який перед народом читав Мойсеїв Закон (Неем. 8:4).
- Священик, що підписав договір-заповіт із Неемією вірно служити Господеві й не вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:4).
- Батько Пашхура, осівся в Єрусалимі (Неем. 11:12).
- Священик, що допомагав у чині посвячення єрусалимських мурів за днів Езри й Неемії (Неем. 12:42).
- Батько Пашхура, один із придворних достойників царя Седекії (Єремії 38:1).
- Син царя Седекії (Єремії 38:6).
Малкірам (цар верховини, цар висоти, цебто славний цар): Син Єхонії (1 Хронік 3:18).
Малкі-Шуя (цар допомоги): Саулів син (1 Самуїл. 14:49; 31:2; 1 Хронік 8:33; 9:39).
Маллоті (повність, моя повнота; за іншим джерелом – Бог – це світлість, блиск, сяєво): Один із 14 синів Гемана; співав та грав на різних музичних інструментах у Божому домі за днів Давида (1 Хронік 25:4,26).
Маллух (порадник; за іншим джерелом – царюючий, пануючий):
- Син Хашав’ї, з роду Мерарі, левит, предок славного співака Етона за днів Давида (1 Хронік 6:29).
- Баніїв син, узяв собі за жінку чужинку (Езри 10:29).
- Харімів син, узяв собі за жінку чужинку (Езри 10:32).
- Священик або із священицької родини, що підписав договір-заповіт із Неемією про вірність Богові й що не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:5).
- Один із зверхників народу, що підписав заповіта з Неемією про вірність Богові й що не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:28).
- Один із священицької родини, що повернувся із Зоровавелем на батьківщину (Неем. 12:2).
Малх (цар або царство): Первосвященицький слуга, якому Петро відтяв мечем праве вухо. Ім’я раба подає тільки Іван, а інші євангелисти описують саму подію, бо тоді ще жив Петро й точне подання імени слуги могло поставити апостола Петра в небезпечне становище (Ів. 18:10; Мт. 26:51; Мр. 14:47; Лк. 22:49-51).
Манаїл, Манаїн (утішитель): Пророк чи учитель у первісній Антіохійській Церкві; співгодованець і сліввихованець із тетрархом Іродом Антипою (Дії Ап. 13:1).
Манасія (забутливий, забуваючий, забутній, забутий; той, хто легко й швидко забуває, викликає забуття; вибачливий, всепрощаючий, поблажливий):
- Старший син Йосипа від його жінки Оснати (1 Мойс. 41:51; 46:20); Манасія та Єфрем народилися в Єгипті перед голодом. Патріярх Яків адоптував їх до своєї родини й назначив їх головами племени Манасіїного замість Йосипа. Під час свого благословення Яків дав першенство й перевагу молодшому Єфремові над Манасією всупереч тодішньому звичаю й бажанню самого Йосипа (1 Мойс. 48:1-20).
- Третій юдейський цар, син Єзекії та Хевці-Ваги; став царем у віці 12 років і царював у Єрусалимі 55 років. Цар Манасія толерував ідолопоклонство й усі поганські релігії ставив нарівні з вірою в живого Бога. Він уклав союз із Вавилоном проти Асирії. Його політична орієнтація на сильних цього світу, а не на Бога, допровадила до того, що він попав на 22-ому році свого царювання у вавилонський полон. У неволі він схаменувся, покаявся й почав звертатися до Бога по допомогу. Господь почув його молитви й визволив його (2 Хронік 33:12,13). Повернувшись із Вавилону до Єрусалиму цар Манасія відновив Господнього жертівника, приніс на ньому мирну та вдячну жертви Всевишньому й звелів юдеям служити й поклонятися живому Богові. Помер у віці 67 років і був приватно похований в Уззиному садку (2 Хронік 33:15,16; 2 Царів 21:18). Нарід довший час із відразою згадував його царювання.
- Пахатів нащадок, який за днів Езри взяв собі за жінку чужинку (Езри 10:30).
- Хашумів син, який на вимогу Езри розвівся з своєю чужоземною жінкою (Езри 10:33).
Манахат (спокій, мир, втихомирення, відпочинок; за іншим джерелом – жертва, жертвоприношення, запропонування):
- Шовалів син, нащадок Сеїра (1 Мойс. 36:23; 1 Хронік 1:40).
- Місцевість у Палестині, подана у зв’язку з переліком осіб Веніяминового родоводу (1 Хронік 8:6).
Маноах (спокій, мир, втихомирення, пристановище, тихе місце): Батько Самсона, мешканець містечка Цор’ї (Цораху), данівець, побожний і доброзичливий ізраїльтянин (Суддів 13:2; 16:31).
Маох (здушений, пригнічений, утиск; за іншим джерелом – кінська шлея, частина кінської упряжі-збруї, т. зв. наритники): Батько ґатського царя Ахіша, в якого Давид із 600 його прихильниками знайшов захист перед Саулом (1 Самуїл. 27:2).