Наггей, Нагге (освітлювальний, блиск, сліпуча яскравість): Маатів син, один із предків Ісуса Христа в Його родоводі (Лк. 3:25).
Надав (вільний, свобідний, ліберальний, щедрий, спонтанний, охочий):
- Найстарший син Аарона й Елішеви, священик, Господній огонь спалив його та його брата Авігу, коли вони принесли в жертву “чужий огонь”, замість із жертівника (2 Мойс. 6:23; 24:1,9; 3 Мойс. 10:1-2; 4 Мойс. 3:2-4).
- Син Шаммая, з Юдиного племени (1 Хронік 2:28).
- Син Ґів’ону, веніяминівець (1 Хронік 8:30; 9:36).
- Син і престолонаслідник Єровоама, царював 2 роки; змовник Баша, з Іссахарового племени, вбив його й зацарював замість нього (1 Царів 14:20; 15:25-31).
Наркис (безглуздість, тупість, дурість): Християнин у Римі, якого члени родини були віруючими християнами. Павло вітає їх у своїм Посланні до Римлян. Деякі теологи припускають, що Наркис був секретарем імператора Клавдія. (Рим. 16:11).
Натан (дар, подавець, дарувальник, даритель, Він (Бог) дає, постачальник):
- Видатний пророк за днів царя Давида й царя Соломона; об’явив Давидові Божу волю відносно будови храму, докорив Давидові за його гріх й допомагав йому помазати Соломона на царя в часі підготови Адонії посісти батьківський трон; залишив історичні записки про царювання Давида й Соломона (1 Хронік 17:1-15; 29:29; 2 Хронік 9:29; 1 Царів 1:8).
- Давидів син від Версавії, народився в Єрусалимі, його ім’я знаходиться в родоводі Ісуса Христа (2 Самуїл. 5:14; 1 Хронік 3:5; 14:4; Лк. 3:31).
- Син чи брат одного з прибічної сторожі Давида (2 Самуїл. 23:36; 1 Хронік 11:38).
- Один із зверхників народу, що повернувся з Вавилону на батьківщину разом із Езрою під час його другої експедиції (Езри 8:16).
- Один із тих поверненців на батьківщину, що взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:39).
- Син Аттая, з Юдиного племени (1 Хронік 2:36).
- Батько Азарії, який був помічником цареві Соломонові (1 Царів 4:5).
Натанаїл (Богдан, Бог дав, даний Богом):
- Цуарів син, князь-начальник Іссахарового племени (4 Мойс. 1:8; 2:5; 7:18, 23).
- Єссеїв син і рідний брат Давида (1 Хронік 2:14).
- Священик за днів Давида; він із іншими священиками сурмив у сурму перед ковчегом-кивотом, коли його виносили з Овед-Едомового дому, щоб перенести його до скинії на Сіоні (1 Хронік 35:24).
- Левит, батько Шемаї, писаря із левитів за днів царя Давида (1 Хронік 24:6).
- Овед-Едомів син (1 Хронік 26:4).
- Один із зверхників, якого цар Йосафат послав із іншими навчати Божого Закону по містах його царства (2 Хронік 17:7).
- Зверхник левитів за днів юдейського царя Йосії (2 Хронік 35:9).
- Священик із Пашхурового дому за днів Езри; він узяв собі чужинку за жінку (Езри 10:22).
- Представник священичого дому Єдаї за днів первосвященика Йоякима (Неем. 12:21).
- Левит, який із своїми братами грав на музичних інструментах Давида під час посвячення єрусалимських мурів за днів Езри й Неемії (Неем. 12:36).
Наум (утіха, утішання, розрада, утішитель, розрадник):
- Малий пророк, народжений в Елкоші, Галилея; пророкував проти Ніневії, столиці Асирійської Імперії; написав Книгу Пророка Наума, що являє собою продовження Книги Пророка Йони, його мова досить стисла, жива й могутньо впливає на читачів; належав до доекзильних пророків, цебто діяв у Юдеї перед вавилонською неволею (Книга Пророка Наума).
- Еслів син, батько Амоса, ім’я це знаходиться в родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:25).
Нафанаїл (Бог дав, даний Богом): Учень Ісуса Христа, походив із Кани Галилейської, Пилип припровадив його до Христа. Нафанаїл у синоптичних Євангеліях називається Варфоломеєм, що означає його ім’я по батькові – син Толмая, син Фоломея (син бородатого, син зораної землі, син ріллі), інакше кажучи, апостол Іван вживає в своїй Євангелії його власного особового імени Нафанаїл (Ів. 1:45,47; 21:2), натомість синоптики називають його ім’ям по батькові, Варфоломеєм (Мт. 10:3; Мр. 3:18; Лк. 6:14; Дії Ап. 1:13). За переданням, Нафанаїл проповідував Євангелію разом із Пилипом по малоазійських областях, потім сам в Арабії, Етіопії, Індії та врешті у Вірменії, де зазнав багато тортур за віру в Христа; з його живцем здерли шкіру й розп’яли на хресті в одному з вірменських міст поблизу Каспійського моря.
Нафіш (підкріплення, підкріплений): Ізмаїлів син (1 Мойс. 25:15; 1 Хронік 1:31; 5:19).
Нафтух (прикордонні люди; за іншим джерелом – нарід чи земля, що належить єгипетському божкові Фті): Син Міцраїма або, можливо, це слово стосується до племени єгипетського походження (1 Мойс. 10:13; 1 Хронік 1:11).