Наха (спокій, відпочинок): Четвертий син Веніямина (1 Хронік 8:2).
Нахаманій (милосердний, співчутливий, потішаючий): Зверхник поміж поверненцями з вавилонської неволі, вернувся разом із Зоровавелем (Неем. 7:7).
Нахарай (буря, сильний шторм; за іншим джерелом – розгніваний, дихає гнівом, хрипливий): Беротянин, зброєносець Йоава, Церуїного сина (2 Самуїл. 23:37; 1 Хронік 11:39).
Нахат, Нагат (спокій, відпочинок):
- Один із провідників Едому, Реулів син, унук Ісава (1 Мойс. 36:13,17; 1 Хронік 1:37).
- Левит, син Цофая, кегатівець (1 Хронік 6:11).
- Левит за днів царя Єзекії (2 Хронік 31:13).
Нахаш (гадюка, змія, змій):
- Аммонітський цар, переміг мешканців ґілеадського Явешу, але зазнав поразки від Саула (1 Самуїл. 11:1-11; 2 Самуїл. 10:2). Можливо, що Нахаш означає тут титул, а не власне ім’я особи.
- Один раз у Біблії говориться, що Амас, полководець Авесаломової армії, був сином їзрееліта Їтри від Авіґали, дочки Нахаша, сестри Церуї. Виходить, що Нахаш був першим чоловіком жінки Єссея. Церуя – це сестра Давида. (2 Самуїл. 17:25-29).
Нахбі (схований): Вофсіїв син, один із 12 вивідувачів Ханаану, посланий Мойсеєм від Нефталимового племени (4 Мойс. 13:14).
Нахмоні – це редакційно-коректорський недогляд перевірочної комісії (1 Хронік 27:32). Має бути Гахмоні. Див. “Гахмоні”.
Нахор (разючий, хрипкий, надзвичайний):
- Син Серуґа, дід Авраама (1 Мойс. 11:24).
- Син Терахів, рідний брат Авраама (1 Мойс. 11:26,27).
Неарія (слуга Єгови, дружинник, отрок Господній):
- Син Шемаї, з Юдиного племени (1 Хронік 3:22,23).
- Син Їш’ї, симеонівець, один із військових зверхників, що пішов із 500 симеонівцями проти амаликитян, вигнав їх із гори Сеїр і самі там поселилися (1 Хронік 4:42).
Невай (родючий, овочедайний, плодотворний): Один із зверхників народу, що підписав умову-заповіта з Неемією, що буде вірно служити Богові й не буде вступати в родинні стосунки з чужоземцями (Неем. 10:20).
Неват (аспект, кут зору, погляд, перспектива, бік): Батько царя Єровоама І, ім’я його жінці Церуа, єфремівець із Цереди (1 Царів 11:26; 12:2,15).
Невузар’адан (божок Нево сприяє, Нево дає нащадків): Полководець армії вавилонського царя Навуходоносора, начальник царської палати, двічі облягав Єрусалим; це він дав наказа підпалити Соломонового храма та інші царські й коштовні споруди в Єрусалимі (2 Царів 25:8-11, 18-20; Єремії 39:9-13; 40:1,5; 41:10; 52:15,16,26,30).
Невушазбан, Навузазван (халдейське слово, що означає: божок Нево спасе мене або поклонника-послідовника божка Нево): Високий вавилонський урядник царя Навуходоносора, старший євнух, камергер під час захоплення Єрусалиму; з доручення Навуходоносора витягнув пророка Єремію з підземної тюрми, куди його вкинули його земляки (Єремії 39:13).
Недав’я (кого Єгова просуває): Син юдейського царя Єхонії або Єгояхіна (1 Хронік 3:18).
Неемія (Господь утішає, Божа розрада, Божа радість):
1. Син Гахалії, з Юдиного племени, чашник перського царя Артаксеркса Лонгімана І (465-424 до Хр.); замешкав у Сузах, в царській зимовій резиденції (Неем. 1:1,11; 2:1).
Неемія довідався від свого брата та інших євреїв, що його земляки в Юдеї живуть у великій скорботі й ганьбі, військо Навуходоносора поруйнувало єрусалимські мури й огнем попалило міські брами. Столиця Юдеї була беззахисна, повна хаосу, безладдя, безправства та загарбницьких спекуляцій. Цар Артаксеркс Лонгіман І дозволив Неемії відбудувати Єрусалим, настановивши його своїм намісником-губернатором Юдеї. Неемія в супроводі перських зверхників війська й верхівців прибув до Єрусалиму з відповідними повноваженнями (Неем. 2:9). Неемія знав, що самаряни та інші сусідні племена не будуть сприяти Юдеї. Тому він потаємно вночі досліджував фактичний стан мурів і фортець, уміло опрацював плян праці та швидко діяв, не дивлячись на великі труднощі й запеклу опозицію, не втрачаючи жодної години на безцільне вагання. Завдяки невтомній і глибокопродуманому плянові праці за 52 дні Єрусалим був оточений оборонними мурами, як і колись у давнину (Неем. 6:15).
Санваллат і Товійя, тільки Неемія прибув до Єрусалиму, відразу виявили своє незадоволення з призначення його на становище намісника Юдеї. Коли ж він розпочав відбудовувати єрусалимські мури, то вони почали конспіративно діяти, щоб озброєні ватаги знівечили задум відбудови. Але Неемія передбачив їхню злобу й, не гаючись, давав рішучу й гостру відсіч ворожим нападам. Також плянований замах на Неемію не пощастив їм. Укінці Санваллат й Товійя спонукали написати до перського царя офіційне оскарження, мовляв, Неемія задумує відділити Юдею від Персії і сам стати юдеям за царя (Неем. 6:6; Езри 4:7-23). Цар відкликав Неемію до Персії (Неем. 13:6). Згодом, через кілька років, Неемія вернувся до Єрусалиму, щоб увінчати там розпочате діло. Він тепер повністю закінчив направу храму, урегулював подружні відносини, як основу народного життя; зніс дискримінацію й соціальну несправедливість, зокрема в галузі експлуатації бідних багатими й лихварства; поставив на першому місці поклоніння Богові, обов’язкове додержування субот і свят і забезпечив утримання священиків і левитів. Неемія відкрито діяв проти Товійї, який своїм замешканням в коморі на подвір’ях Божого дому профанував святість храму (Неем. 13:7-9); проти левитів, які покинули служіння в храмі (Неем. 13:10-22); проти порушення та зневаги субот і свят і мішаного подружжя (Неем. 13:23-27). Навіть унук первосвященика Йояди взяв собі за жінку чужинку, дочку Санваллата, який був запеклим ворогом відбудови Єрусалиму, і Неемія вигнав його від себе (Неем. 13:28).
Упродовж 12 років Неемія відбудовував і впорядковував політично-державне й суспільно-економічне життя в Юдеї. Він зробив для державного будівництва й економіки Юдеї те, що Езра пізніше, як педагог і душпастир, учинив для релігійного життя народу. Неемія, як державний муж, із великою самопосвятою відмовився навіть брати податок і данину від своїх земляків на своє урядове утримання, як це робили попередні намісники, а, навпаки, 150 юдеїв безплатно харчувалося в його власному домі (Неем. 5:14-19).
Ми нічого не знаємо про дату й місце смерти Неемії. Він був щирим патріотом, прямолінійним і практичним у зустрічах із своєю опозицією під час свого служіння в Єрусалимі; не мав дружини, був дуже чутливий, нарід любив його більше, ніж Езру; записався в історії, як здібний організатор і державний муж великого такту з холодним розумом і з гарячим серцем. Написав Книгу Неемії в Палестині, в ній 11 разів говориться, що Неемія пробував у молитвах.
- Один із провідників народу, повернувся з Вавилону до Єрусалиму з першою експедицією під проводом Зоровавеля (Езри 2:2; Неем. 7:7).
- Азбуків син, зверхник половини Бетцирської округи; допомагав відбудовувати єрусалимські мури (Неем. 3:16).
Некода (поважний, заслужений, видатний, визначний; за іншим джерелом – пастух, вівчар, пастир):
- Нащадки храмових підданців Нетинеїв, які повернулися з Вавилону на батьківщину з першою експедицією під проводом Зоровавеля (Езри 2:48; Неем. 7:50).
- Поверненці з Вавилону на батьківщину, які не могли довести свого ізраїльського походження (Езри 2:60; Неем. 7:62).
Нер (світло, світильник, лямпа): Син Авіїлів або Єіїлів від Маахи, батько Авнера, полководця Саулонової армії (1 Самуїл. 14:50; 1 Хронік 8:33; 9:36,39).
Нерій, Нерійя, Нирій (Єгова – це моя лямпа, це моє світло): Мелхіїв син у родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:27).
Нерійя (лямпа Єгови): Махсеїн син, батько Баруха та Сераї (Єремії 32:12,16; 51:59).
Нетанія (Єгова дає, дарований Господом, Єгова – це подавець і постачальник):
- Син Елішама, батько Ізмаїла, походив із царської династії Юдиного племени. Його син Ізмаїл із 10 іншими мужами вбили Ґедалію в Міцпі. (2 Царів 25:23,25).
- Асафів син, співак у Господньому домі (1 Хронік 25:2,12).
- Левит за царя Йосафата, який вислав його навчати людей Божого Закону по юдейських містах (2 Хронік 17:8).
- Батько Єгодії, який був придворним царя. Єгоякима за днів Єремії й Баруха (Єремії 36:14).