А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам… До Ефесян 5:3-4
Марнословство – це марні або зайві балачки. Нерозумний каже все, що думає, а мудрі люди вчаться говорити те, що підходить у певній ситуації. Марнословство може коштувати життя.
Згадайте історію про Йосипа, коли йому наснився сон. Він бачив уві сні, як його батько та брати вклонялися йому. Зрозуміло, що не він придумав собі цей сон. Це було видіння, в якому Дух Божий показував йому майбутнє.
І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього. Буття 37:5
Йосип припустився помилки, коли необережно промовився про своє видіння й Божий план у невідповідний час і, особливо, не тим людям. Це було просто марнословство, через яке його зрештою викрали та взяли в заручники.
Не розповідайте все, що Бог вам відкриває. Деякі одкровення зберігайте в серці. У належний час вони збудуться. У мене в серці є багато чого, про що я ще не говорив, – це було б надто небезпечно.
Є багато інших форм марнословства. Одним із його поширених типів є нескінченні теревені деяких жінок. Треба усвідомити, що в безкінечному потоці балачок дуже ймовірно сказати щось хибне. Можете сказати невірне слово і згрішити.
Бо марнота в численності снів, як і в многості слів… Екклезіяст 5:6
Бог схвалює жінок, які мають те, що ми називаємо «мовчазним духом».
Але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом. 1 Петра 3:4
Я вважаю, що нескінченні балачки, особливо про те, що не пов’язане з Богом, позбавляють сили помазання.
Ісус сказав:
…Слова, що їх Я говорив вам, то дух (помазання) і життя. Від Івана 6:63
Це означає, що слова, які промовляв Ісус, насправді містили помазання. Це також означає, що чим більше Він служив і проповідував, тим більше помазання Він передавав. Тому кожен, хто серйозно ставиться до служіння, зберігатиме помазання замість того, щоб розсіювати його через безбожну балаканину.
Останньою формою марнословства, про яку я хочу згадати, є говоріння, яке не віддає слави Богові. Ми повинні пильнувати, щоб віддавати славу Богові й визнавати Його в усьому, що говоримо.
Я пригадую собі історію про чоловіка, який врятувався від землетрусу в Сан-Франциско. У нього взяли інтерв’ю по телебаченню. Журналіст запитав, як йому вдалося вижити після трьох днів під завалами.
Цей чоловік безрозсудно відповів: «Мені вдалося вижити під завалами цього землетрусу через міцну силу волі».
Які безглузді слова!
Через тиждень цей самий чоловік, який стверджував, що має міцну силу волі, переніс серцевий напад і раптово помер. Скажіть, де була його сила волі під час інфаркту?
Замість того, щоб віддати славу Богові за те, що Він врятував його життя, цей чоловік сказав про свою силу волі. Як нерозумно!
Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти… Екклезіяст 8:8
Пильнуймо, щоб віддавати славу Богові за те, що Він робить для нас. Нерозумні й порожні балачки лише свідчать про пустоту та невігластво.