– Чи прокляття може припинити свою дію, коли помирає людина, що його наклала?
– На мою думку, можна тут дати різні відповіді, залежно від досвіду. З власної практики можу сказати, що якщо людина когось прокляла з таким наміром, що це прокляття буде тривати аж до смерті проклятої особи, то воно діє навіть після смерті того, хто наклав прокляття. Натомість, якщо такого наміру не було, тоді зі смертю цієї людини прокляття втрачає свою силу.
Я вже згадував про книжку Франческо Ваясуса “Моя одержимість”. У ній йдеться про випадок, з якого кожен з нас може багато почерпнути, навіть екзорцисти.
Автор цієї книги отримав надзвичайні благодаті, бо зустрів у своєму житті виняткових екзорцистів, які вже, на жаль, померли. Зрештою, я знав їх також особисто. Першим, хто здійснював над Франческо екзорцизми, був отець Матео Ля Груа (якому я також допомагав). Вже під час першого екзорцизму він почав кричати, качатись по землі, лаятись. Потім усе минулось. Він пам’ятав, що з ним відбувалось, адже постійно був при свідомості, але не був у змозі це зупинити. Це від нього не залежало.
Його дружина, надзвичайно добра жінка, якось увійшла до книгарні, де були написані мною книги. Вона їх купила і прочитала усі. І тоді жінка зрозуміла, що в цих книжках описані усі симптоми, які є в її чоловіка. Після цього вона привела його до екзорцистів, які спочатку мали сумнів щодо його одержимості, але потім повірили, впевнившись при цьому, що мають справу з досить складним випадком.
У Палермо саме тоді був той відомий екзорцист – отець Матео Ля Груа. Його тоді вважали за найефективнішого екзорциста в усій Сицилії, а може, навіть і в цілій Італії.
Коли Франческо звернувся до нього з проханням про допомогу, той, з огляду на те, що був уже людиною літнього віку, з великим зусиллям відправив над ним дуже довгий екзорцизм. У певний момент він наказав демону, щоб той виявив своє ім’я. Це було щось надзвичайне, адже зазвичай демон криється і не хоче виявляти свого імені. Його звати було: Сатана. Тоді отець Матео змусив його виявити, скільки ще з ним демонів перебуває. Було їх 27 легіонів! Це був безпрецедентний випадок, адже до цього часу, ще жоден екзорцист не зустрічався з чимось подібним. Ніколи!
Тоді отець Матео зізнався, що не мав сили далі здійснювати екзорцизми і порадив Франческо звернутись до іншого екзорциста. Цілковите зцілення йому забрало декілька років.
Під час проведення екзорцизмів виявилося, що коли Франческо було заледве чотири роки, хтось наклав на нього дуже важке прокляття. Згодом з’ясувалось, що наклала на нього це прокляття жінка, що дала випити йому якусь мікстуру, та члени сатаністської секти.
Позитивного результату вдалось досягнути лише після багатьох екзорцизмів, які проводили дуже добрі екзорцисти, серед яких були мої приятелі, такі, як отець Бенігно, який найчастіше здійснював над цим чоловіком екзорцизми. Остаточно вдалось позбутись цієї проблеми в Ріміні, де знаходиться Національний Центр Віднови у Святому Духові. В той час там відбувалася конференція, на яку був запрошений екзорцист з Індії зі світовим іменем – отець Руфус Перейра, який, на жаль, помер у 2012 р. На цю зустріч приїхав також Франческо, де він попросив отця Перейру про допомогу. Вранці отець Руфус відправив над ним екзорцизм, що тривав близько трьох годин. Після того отець Руфус звелів йому прийти знову через три години після конференції, на якій виголошував промову до зібрання людей. Після обіду він відправив над ним ще один екзорцизм тривалістю також близько трьох годин. І знову він звелів йому прийти ввечері.
Франческо знову прийшов близько 21.00 год. Тоді отець Перейра відправив третій екзорцизм, що тривав аж до півночі. Опівночі екзорцист був вичерпаний до такої міри, що вже більше не міг здійснювати екзорцизмів. Але це допомогло, і Франческо зцілився повністю.
Згодом чоловік дізнався, що саме в той час, опівночі, коли він зцілився, у Нью-Йорку померла жінка, що колись дала йому напитись цієї гидоти.
З цього часу Франческо подорожує і розповідає всім про те, що з ним трапилось. Дуже часто його запрошують на різні конференції. У своїй книжці він детально розповідає історію свого життя. Раджу її прочитати, як тільки буде можливість, бо кожен екзорцист може з неї багато чого навчитись.
– Чи після смерті людини, яка наклала на когось прокляття, потрібно й надалі продовжувати екзорцизми?
– Це не має значення. Екзорцизми слід продовжувати навіть тоді, коли людина, що наклала прокляття померла. Сила прокляття закінчується зі смертю людини, що його наклала, лише в деяких випадках.
Погляньмо на інший випадок. Існують такі прокляття, які повторюються, тому вони вимагають того, щоб час від часу повторювати екзорцизми. Навіть тоді, коли той, хто заподіяв шкоду, помирає. Як казав мій вчитель отець Кандідо, – слід і далі здійснювати екзорцизми, з тією різницею, що відтоді дедалі частіше буде спостерігатись позитивна динаміка в процесі звільнення людини від сили прокляття. І я ще раз підкреслюю те, про що говорив уже раніше: покращення залежить не лише від самого екзорцизму, але й, значною мірою, від співпраці з боку людини, на яку наклали прокляття. Саме тоді відбувається прогрес і покращення, адже завдяки екзорцизмам сила прокляття буде постійно зменшуватись.
Зараз маю справу з випадками, коли люди приходять до мене вже протягом десяти або дванадцяти років і я періодично відправляю над ними екзорцизми. Я помічаю в них дуже повільне зменшення сили прокляття, а також мінімальне покращення. У багатьох випадках потрібно надзвичайно багато часу, щоб досягнути якогось успіху. Це відбувається так тому, що Господь також має відносно цих людей Свої плани.
З одним характерним випадком я зустрівся на самому початку свого служіння екзорцистом. Тоді ми разом з отцем Кандідо кожного вівторка здійснювали екзорцизми над молодою жінкою. На неї щоп’ятниці накладали прокляття. Кожного разу, повертаючись додому після нашого екзорцизму, вона почувалася досить добре і була задоволеною. Але наступного вівторка, коли знову приходила до нас, почувалася так, ніби ніхто і нічим їй не допоміг. Тоді я запитав отця Кандідо, хто тут перемагає, – ми чи чарівник, бо це був чоловік. Тоді він відповів мені: “Перемагаємо ми, адже кожного разу, коли відправляємо екзорцизм сила прокляття постійно зменшується”.
Коли отець Кандідо помер, я і надалі продовжував відправляти екзорцизми над тією жінкою. Попри те, що я робив це кожен вівторок, відчував знеохочення, бо не бачив прогресу. Одного разу, коли я мав подібні відчуття, ця жінка, навіть не підозрюючи того, що я відчував (бо я старався не показувати цього), прийшла до мене з власної ініціативи і сказала: “Ви знаєте мене, отче, ви знаєте мою сім’ю. Ви знаєте, що наша сім’я дуже велика. До того моменту, коли це трапилось зі мною, жоден з нас не ходив до церкви, не молився, не мав стосунків з Богом. Та з того часу, коли я почала страждати через це прокляття, усі мої брати і сестри, а також їхні діти почали ходити до церкви, молитись і причащатись”. І я тоді зрозумів: Бог хотів, щоб ці екзорцизми тривали довго, бо Йому залежало на тому, щоб ця сім’я навернулась до Нього.
Тому ми повинні погодитись з тим, що Бог має Свої плани, які нам не відомі. Часто складається враження, що екзорцизми не приносять жодного ефекту. Цілком можливо, що вони не допомагають цій особі, але вони можуть допомогти комусь із рідних, хто дійсно цього потребує.