6 Йога
– А що Ви, отче, думаєте про йогу і про різного роду методи релаксації?
– Я відкидаю всі практики східного походження. Візьмімо для прикладу йогу. В Італії навіть у монаших домах (я особисто знаю такий дім єзуїтів) навчають йоги.
Спочатку ці вправи можуть здаватися невинними, бо їх метою є допомогти людині розслабитися. Але коли хтось починає поглиблювати йогу і пізнавати її коріння, тоді зауважує, що її джерела сатаністичні.
Чи ми можемо комусь заборонити практикувати йогу? Для деяких вона стає як наркотик: спочатку починають приймати лише невинні лікувальні дози, а потім закінчують вживанням важких наркотиків. Тому прошу уникати йоги, а також інших практик, таких як рейкі. Я противник усіх східних практик.
– Чому християнин не може практикувати йогу?
– Бо основою йоги є певні принципи, які не узгоджуються із християнською вірою. Коли хтось дивиться на йогу відсторонено, то бачить лише певні позиції, які мають антистресовий характер. Тому не бачить у йозі нічого поганого. Але коли хтось починає заглиблюватись у теоретичні засади йоги, тоді зауважує, що система цінностей, яку вона представляє, суперечить доктрині християнської віри.
7 Карате
– А карате?
– Карате подібне до гімнастики. Це певна форма боксу. В цьому спорті я не вбачаю чогось диявольського[1].
8 Китайська медицина
– А китайська медицина?
– Я її не знаю. Однак я маю багато сумнівів щодо тих медичних практик, які виникають з огляду на східну духовність.
Один священик, який відвідав в Японії святиню, присвячену щурам, мені розповідав, що ті, які збираються в тій святині, вважають, що щурі – це людські істоти, які проходять процес реінкарнації. Тамтешні місцеві мешканці приходять, щоб годувати тих щурів, і ставляться до них з великою пошаною. Я вважаю, що це безумство.
9 Сувеніри з подорожей по Африці та Азії
– Припустимо, що хтось на згадку з подорожі привозить додому якийсь предмет з Єгипту чи Індії. Для людини це лише якась там згадка. Чи треба задумуватися над можливою шкідливістю цього предмета, чи ні…
– Багато з тих людей, які привозили з подорожі такого роду дарунки, не відчували жодного дискомфорту, але я мав справу із кількома випадками, коли люди почали підозрювати, що такий предмет став для них шкідливим. І коли вони його викинули, тоді все стало на своє місце.
Люди вирішують привезти з подорожі якийсь сувенір, бо хочуть мати пам’ятку. Я думаю, що все залежить від того, з яким наміром була виготовлена та річ. Якщо продавець має намір продавати лише сувеніри, без бажання заподіяти кривду, тоді такі предмети будуть для нас нешкідливими. Натомість якщо він пропонує щось туристам, попередньо прочитавши якесь закляття, тоді такий предмет може бути для нас шкідливим.
Ось такі мої міркування щодо цього. Але не потрібно вірити в це, як у Євангеліє, тільки тому, що це сказав я.
– По чому можна розпізнати, що такий предмет має щось спільного з дияволом і не має нічого спільного з Богом?
– Існує багато таких знаків. Найчастіше, той хто має такі амулети, відчуває нічний галас, удари в стіну, удари в меблі або – і це стосується завжди нічного галасу – світло, яке само вмикається і вимикається; телефон, який дзвонить і ніхто не відповідає; радіо, яке само по собі починає працювати. Всі ці надзвичайні знаки спершу стосуються тільки місця проживання людей, а пізніше переходять і на осіб, які там живуть. Тому перший такий знак, який підтверджує дію злого духа, є удари в стіну. Коли це припиняється, людина може відчувати болі голови, що поступово посилюються.
І якщо викинути з дому такий підозрілий предмет, то все проходить: і болі голови, і нічний галас. Тоді можна радіти, бо знайшлося розв’язання проблеми.
Але коли причиною аномалій у домі не є предмети, тоді її потрібно шукати в чомусь іншому. Зазвичай ці явища демонічного походження, але вони не настільки небезпечні, бо якщо попросити священика поблагословити дім, то вони зазвичай відходять.
У таких випадках я говорю людям, що якщо вже священик посвятив твій дім, то ти теж можеш покропити його свяченою водою, коли чуєш галас. Тому тримай на нічному столику посудину зі свяченою водою і перед тим, як підеш спати, перехрестися, вмочивши перед знаком хреста пальці в цю воду.
Інколи цих маленьких рекомендацій цілковито вистачає.
Натомість, якщо це щось більш серйозне, тоді потрібно вдатися до радикальніших засобів. На жаль, теперішні священики перестали вірити в міць свяченої води, солі чи олії. Сьогодні в Італії важко знайти священика, який би прийшов посвятити дім. Але ж екзорцизмовані олія, сіль і вода – це три сакраменталії. Я користуюся при цьому формулою, яка знаходиться в “Ритуалі”.
10 Реінкарнація
– Отче, контактуючи з багатьма людьми, Ви, мабуть, стикалися з питанням про реінкарнацію. Сьогодні люди починають щораз частіше вірити в її існування.
– Віра в реінкарнацію є дуже поширена, особливо в східних релігіях. Я вважаю, що в реінкарнації можна знайти один позитивний момент. Лише отой один. Не має вона жодної бази. Бо немає жодної людини, яка могла б підтвердити, що пройшла цей процес. До цього часу не існує жодного доказу на цю тему. Я вважаю, що в реінкарнації можна знайти лише прагнення людини, яку б релігію вона не сповідувала, жити вічно. Тому ті люди, які не мають віри, не пізнали Божої науки про те, що життя вічне, можуть думати, що реінкарнація – це заміна вічного життя. Це все, що я сказав би позитивного, якщо мова йде про реінкарнацію.
– Однак існує багато людей, які вірять у реінкарнацію і пропагують її серед інших. Чи Ви, отче, не вважаєте це небезпечним?
– Звичайно, насамперед вірити в таке небезпечно, бо це неправда. Особливо в тому випадку, коли особа, що вчинила злочин, може нібито реінкарнуватися (перевтілитися) в істоту нижчу від себе, тим самим може спокутувати за скоєне зло. Однак може бути і можливістю винагородити за добро, а тому дозволяє, щоб людина почувалася задоволеною.
Як я сказав раніше, ніхто до цієї пори не довів існування реінкарнації.
Я особисто роками відстежував починання індійця Саї Баби, нині покійного, якого я назвав первородним сином сатани. Особи, які мали з ним контакт, просили звільнити їх від диявола, бо вони стали одержимими. Насправді, це були дуже важкі випадки.
Цей маг також сповістив дату своєї смерті і день реінкарнації, але помер декількома роками раніше від вказаної ним дати. І ось такі “докази” реінкарнації. А скільки він мав послідовників! Їх було дуже багато по цілому світі. Саї Баба був дуже багатим. Він також робив багато добрих речей, бо маючи великий успіх, він міг будувати школи, лікарні. Тому багато захоплювалося ним з огляду на його благодійність.
Протягом декількох років я екзорцизмую одну молоду дівчину, медсестру, яка цілувала ноги Саї Баби, а навіть віддалася йому цілковито. Я описав її історію. Сьогодні вона жаліє, що втратила багато років свого життя, повіривши йому.
Ця дівчина була дуже прив’язана до свого батька. Коли той смертельно захворів, намагалася йому допомогти. Вона вичерпала всі медичні можливості, і жоден з лікарів не міг нічого більше вдіяти. Їй сказали, що Саї Баба міг би його оздоровити.
Тоді ця дівчина поїхала до Саї Баби вперше. Привезла із собою хворого батька. На жаль, трапилося непередбачуване, бо в Індії вона зустріла католицького священика, італійця, який був сповідником Саї Баби. І коли вона запитала його:
– Чи я маю вірити Саї Бабі?
Той священик запевнив її:
– Але ж так! Чи ти не знаєш, що він обдарований надзвичайними здібностями?
І тоді вона завезла свого батька до Саї Баби. Після того, як вона зустрілася з гуру вперше, її батько почав почуватися краще. Це її здивувало, тому що до Саї Баби не можна було дістатися з огляду на велику кількість людей. І коли наближалася година, коли з’являвся Саї Баба, він рухався так, що всім здавалося, що він летить. Таким чином він переміщався. Потім він протягом багатьох годин сидів у кріслі-гойдалці. А люди стояли і вдивлялися в нього як на ікону. Серед тих незліченних мас людей, які прийшли до нього, він вибирав деяких осіб. Серед них були жінки, яких він мав намір прийняти у своїх апартаментах. Для цих жінок це було великою відзнакою. Однією з таких жінок стала наша медсестра.
Ситуація виявилася з певними ускладненнями, бо ця дівчина закохалася в Саї Бабу. Тоді коли вона як запрошена прийшла до Саї Баби, то серед тих всіх жінок, які там знаходилися, Саї Баба звернув увагу власне на неї і її батька, який стояв поруч. Він покликав її. Яким визначним фактом для неї було те, що Саї Баба зауважив її під час першої зустрічі! Бо на зустріч із ним вона була готова чекати навіть місяці. Це було як сон.
Під час цієї зустрічі Саї Баба вихвалявся своїми здібностями. Плескав у долоні – і з’являлися золоті обручки, золоті нашийники і таке інше. Ну що ж, диявол може робити різні фокуси. І тому я його назвав, про що писав вже багато разів, первородним сином сатани. Я мав підстави його так назвати, бо він робив диявольські штуки.
Тим людям, хто до нього приходив, Саї Баба роздавав якусь суміш у порошку, яка мала би лікувати всі хвороби.
Колись до мене прийшла одна жінка, яка з’їла дуже багато цього порошку. Пізніше блювала ним разом із кров’ю. Це тривало місяцями. Їй вдалося звільнитися від цього, дякуючи Божій допомозі, після багатьох років екзорцизмів.
А з медсестрою, яка мріяла, що маг, вилікує її батька, все склалось дуже просто. Молода дівчина втратила голову, бо побачила незвичайні речі. Її зачарувала присутність багатьох людей, які були сповідниками Саї Баби і які стояли перед ним навколішки, прославляючи. Все це сприяло тому, що вона піддалась пануючій там незвичайній атмосфері та втягнулась у це. Також “оздоровлення”, які там відбувалися, сприяли посиленню відповідної атмосфери. Тому не дивує той факт, що люди із захватом розповідали, які незвичайні речі робив Саї Баба.
[1] У цьому питанні думки екзорцистів поділені. Без сумніву, неправильним буде пов’язувати карате із далекосхідною філософією (прим. ред.).