У мене вже немає такого запасу сміливості, як раніше, коли я міг спокійно говорити з будь-якою людиною в будь-якому місці. Можливо, я став мудрішим і намагаюсь не соромити людей. Але при цьому все ж задумуюся, чи не став я на небезпечний шлях перетворення на надто обережного й тактовного християнина? І чи зможу я виявити сміливість, коли це справді знадобиться? Під час нашого спільного перельоту з Артуром Блессітом я не роздавав християнських трактатів, тоді як мій супутник займався цим. Він, звісно, набрид усім у літаку, але саме цей відважний воїн привів до Бога значну кількість душ. Його сміливість і віра прекрасно б вписалися в картину першої церкви, описаної в Книзі Дій.
Я не намагаюся захистити євангелістів, які кричать та позбавлені елементарної вихованості. Вони справляють лише погане враження, але в жодному разі не духовні плоди. Я також не пропоную вам виявляти сміливість у проповіді, якщо вашого знання Слова Божого недостатньо. І я не закликаю плутати енергію вашого тіла, що бажає отримати певне визнання, з владою і силою Святого Духа. Але бувають моменти, коли слід забути про дріб’язкову вихованість. Ви повинні переконатися, що не використовуєте додаткове вивчення Слова як виправдання, яким ми прикриваємося, щоб не виконувати Боже повеління. Ви повинні справді використовувати всі ваші таланти і здібності в проповіді Євангелії грішному світу. Якщо це звучить надто складно для вас, пам’ятайте, що Бог може використовувати навіть наші грубі помилки. Історія християнської церкви повна прикладів, коли Бог використовував нерозумні дії (принаймні вони здавалися такими для всього світу), щоб спасти людей.
Без сміливості Святого Духа світ залишиться неєвангелізованим. Ми можемо вручити кожному, кого зустрічаємо, біблійний трактат і Біблію. Але поки ми не будемо особисто залучені в проповідь Слова, ми побачимо дуже мало спасенних душ. Немає ніякої заміни силі Святого Духа, коли Він починає працювати через чоловіків і жінок, які повністю віддали своє життя Йому. Ця сила принесе нам сміливість. Не простий шум, але внутрішню сміливість, щоб говорити, і проникливість, щоб знати, коли говорити.
Співчуття – суттєвий і необхідний елемент цієї сміливості. Якщо ви роздаєте трактати чи розповідаєте іншим про свою віру в Бога тільки тому, що впевнені в правильності своїх вчинків, будьте обережні, бо ваш євангелізм стає примусовим, як рослина, яку вирощують в оранжереї. Якщо саме це відбувається у вашому житті, ви повинні схилити голову в смиренні і молитві і просити Бога, щоб Він дав вам співчуття, якого ви потребуєте. Якщо ваш євангелізм набув чисто механічного характеру і не є природним бажанням привести інших до Христа, тоді можна стверджувати, що ви наближаєтеся до духовного падіння. Ми починаємо діяти, користуючись власними внутрішніми ресурсами, а подібне служіння не може принести плоду. Ніхто із нас не може насправді „навернути“ невіруючого в християнство. Тільки Бог у Своїй суверенній владі знає, як сумістити дії місіонера зі Своєю благодаттю і тим самим привести людину до покаяння. Павло висловив це наступним чином: „Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив“ (1 Кор. 3:6).
Окрім співчуття, ми потребуємо дисципліни. Надалі я буду говорити більше про духовне виховання, але поки дозвольте вам нагадати, що Ісус сказав: „Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!“ (Ів. 14:15). Дисципліна не є Божим покаранням, бо християнство – це релігія благодаті, а не закону. Але дисципліна – це духовний механізм, який допоможе нам дійти до кінця. Давайте розглянемо приклад із листами. Можливо, ви встановили контакт із людиною, яка виявляє інтерес до християнства. Лист, який ви так і не відправили, міг би привести її до заключного кроку покаяння, проте ви виявили, що загубили адресу. Такі дрібниці насправді нічого не варті. Трактати, звісно, досить обмежені за своєю ефективністю, але не нехтуйте ними, як одним із засобів євангелізації. Завжди носіть при собі кілька трактатів, щоб мати можливість дати християнську літературу кожній людині, яка зустрінеться вам протягом дня. Будьте обережні з вибором трактатів. Відбирайте тільки ті, в змісті яких ви впевнені і які знаходите більше привабними і переконливими. Якщо роздавання трактатів здається вам малозначним, то запитайте себе: „Якби людина, яка привела мене до Бога, також вважала б бажання зупинитися і поговорити зі мною нічого не вартим?…“
Плідність (успішність) – це не доповнення до християнського життя, яке можна вибирати чи не вибирати. Припустимо, що в одному поселенні Індії, Франції чи Туреччини якась людина дізналася, що у вас є таємний еліксир вічного життя. Як ви вважаєте, якого листа вона написала би вам? „Дорогий християнине! Я розумію, що багато людей звертаються до вас і займають ваш дорогоцінний час. Я також розумію, що ваші потреби набагато більші наших нужд, тому не хочу турбувати вас через дрібниці. Але якщо раптом у вас з’явиться можливість і ви раптом виявитеся неподалік від нашого селища і поділитеся з нами секретом вічного життя, я і мої односельці будемо вам дуже вдячними. Але не варто заради нас жертвувати своїм часом, сном чи їжею…“ Ні! Найімовірніше та людина надіслала б термінову телеграму: „ПРИЇЖДЖАЙТЕ НЕГАЙНО тчк МИ У ВІДЧАЇ І ПОТРЕБУЄМО ВАШОЇ ДОПОМОГИ тчк МИ ЗНАХОДИМОСЯ ПО ДОРОЗІ В ПЕКЛО тчк І ВИ НАША ЄДИНА НАДІЯ“.
Христос здатен зробити нас плідними та успішними, якщо ми готові віддати Йому все своє життя. Чим більше ми віддаємо себе, тим більше Він дає нам. Можливо, ви розумієте, що можна прочитати сотні подібних книг і так ніколи і не віддати свого життя для Христа. Ми повинні повністю відректися від себе, від своїх невдач, образ, ревнощів, ненависті і пожадливостей. Ми повинні, нарешті, відірвати погляд від нашої гріховної натури і дивитися на славу та цілісність Ісуса Христа. Зробивши це, ми дуже скоро зрозуміємо, що життя з Ним набагато краще і приємніше, ніж те, яке ви намагалися створити собі самотужки. Це життя прекрасне не тільки сьогодні, але й продовжиться в майбутньому. Христос приймає нас не тільки як грішників, а як співпрацівників з поширення Благої Звістки. Ми є насінням, яке має впасти в землю і померти, і, коли це відбудеться, зерня принесе плід у тридцять, у шістдесят і стократ.