Я особливо рекомендую звернути увагу на виховання учнівством. Прочитайте інструкції, написані апостолом Павлом Тимофієві: „Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона! А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити“ (2 Тим. 2:1-2). Це саме той метод, яким користувався Господь Ісус Христос, – євангелізація „один на один“, коли одна людина не тільки навчає іншу, але й закликає її навчати решту. Це непросто через брак часу, але такий спосіб набагато ефективніший, ніж роздавання книг чи запрошень на євангелізаційне зібрання.
Справжній обов’язок християн – підтримувати і підбадьорювати одне одного. Ми повинні виділяти час для спілкування і спільної молитви, ми повинні разом учитися, як покладатися на Бога.
Але чомусь давно забутий метод виховання учнів. Ми читаємо Євангелію й нехтуємо головною думкою всього Нового Заповіту, а саме: Христос готував учнів. Він ходив по містах і селах, зціляв і проповідував Слово Боже. Але при кожному зручному випадку Він намагався використовувати можливість дати урок дванадцяти апостолам, щоб пізніше вони могли займатися тим самим. Якщо Ісус Христос, Учитель, Майстер проповіді, користувався цим методом, тоді ми тим більше не повинні нехтувати ним. Ми готуємо численні проповіді, прагнучи зібрати якомога більше народу. Але зазвичай люди зберігають у пам’яті лише десяту частину з того, що їм розповідали, а це дуже мало. Я переконаний, що ми справлялися б з цим завданням набагато краще, якби відчували повну підтримку своїх церков у християнському ходінні. Особливо повинні проповідувати про учнівство ті церкви, в яких величезна кількість талановитих, стійких у вірі християн. Християни зі стажем повинні з радістю спілкуватися з новонаверненими, передаючи їм свої знання, досвід і духовну силу.
Більшість молодих людей, які приїжджають на літні євангелізаційні зібрання нашої організації, ніколи не займалися євангелізацією раніше. Їм варто допомогти. Більшості із нас важко вчитися проповіді Євангелії за книгами. Ви погодитеся зі мною, що євангелізм суміщає в собі роботу пастора, роботу з молоддю, лідерство в групах з вивчення Біблії і багато іншого. Людина виконує одночасно кілька функцій, коли приводить інших до покаяння. Проблема наших церков полягає в тому, що одна людина постійно проповідує величезній аудиторії людей, в якій доволі різні проблеми, страхи та потреби. Вона не може один відповісти на всі потреби. У результаті проповідь перетворюється в рутинну працю, коли половина парафіян вкотре чує знайому тему, але намагається відкрити для себе щось нове, а решта бореться зі сном.
Біблійні принципи достатньо різноманітні. Коли були необхідні величезні зібрання людей (вони необхідні і зараз), апостол Павло та його соратники з обережністю намагалися перекласти обов’язки пасторства і керівництва на місцевих християн. Вони не переривали ланцюга учнівства, який іде від одного віруючого до іншого аж до приходу Ісуса Христа. Ми бачимо опис цього принципу в 2 Посланні до Тимофія. Лідери готували учнів, а ці учні готували інших – і так до безкінечності, доти, аж доки вся община буде охоплена учнівством. Церква заснована на принципі індивідуальної роботи, яка набагато більш ефективна, ніж масові євангелізації. Ісус не просто дав нам інструкції щодо того, як жити духовним життям. Замість того Він прожив таке життя зі Своїми учнями, турбуючись про них, страждаючи разом із ними, говорячи і показуючи приклади зі звичайного життя для укріплення їхньої віри. У сучасних церквах євангелісти очікують, що пастор буде готувати лідерів, які потім почнуть вчити новонавернених.
Може, ви відчуваєте, що я говорю про щось зовсім нереальне. Вам здається, що ви точно не зможете нікого нічому навчити, для вас це рівнозначно навчити рибу їздити на велосипеді. Але запам’ятайте один принцип: кращий спосіб навчитися чомусь самому – це навчити іншого. Коли ви намагаєтесь комусь пояснити важкі місця з Біблії, які самі не можете зрозуміти вже протягом багатьох років, Слово Боже поступово відкривається вам у всій повноті. У вас виникає бажання вивчати його більше, запитувати більш досвідчених християн і шукати відповіді в багатьох коментарях Біблії. Просто подумайте, що відбудеться, якщо протягом наступних шести місяців ви зможете навчити людину християнським принципам. У наступні шість місяців кожен із вас зможе підготувати ще по одному учневі Ісуса Христа і так далі. Через певний час увесь світ буде охоплений євангельською звісткою! Може, це здасться вам нереальним, але кількість учнів, утверджених у євангельській вірі, справді буде збільшуватися. Ми все робимо надто швидко, намагаючись дістати зірки з неба, при цьому не помічаючи головного. Ми хворіємо прагненням до підрахунків. Скільки було людей на минулому зібранні? Тисяча? Слава Богові! Але Бога хвилює тільки якість, а не кількість. (І постійно пам’ятайте про те, що ті люди, які знаходяться на передовій, піддаються сильним нападам з боку армії сатани. І він зробить усе, щоб украсти від нас хоча б одну людину. Відтак, коли він зможе утримати нас від учнівства, тоді ціла община тих, хто прийняв Господа, не буде для нього небезпечною. Він боїться учнів Христа, але не новонавернених.)