Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від ЧАСУ й нагоди залежні вони! Екклезіаст 9:11
Час визначає багато чого. Деякі події можливі лише тому, що робляться в певний час. Коли певні дії робляться в невідповідний час, вони не приносять бажаного результату. Так, можна спробувати відкрити церкву, але якщо час невідповідний, нічого не вийде; можна спробувати написати книжку, але якщо час невідповідний, успіху не буде.
Я пам’ятаю брата, який заснував церкву, коли йому було за сорок. Він зі шкіри пнувся свідчити й проповідувати по домівках. Він здавався дуже старим для духовної діяльності, що вимагає молодості й сил. Служіння щосили намагалося вирости понад тридцять чоловік. Гадаю, якби він заснував цю церкву у двадцять років, то в неї міг би бути інший результат. Якби я почав своє служіння в моєму нинішньому віці, не думаю, що це мало б такий самий вплив і рівень плідності, як зараз.
Час – це сильний визначальний чинник для багатьох подій. У жінки дуже короткий період фертильності. Якщо вона чекатиме довше визначеного терміну, їй, імовірно, буде складно завести дітей. Той самий чоловік і та сама частота статевих контактів можуть нічого не дати, тоді як вона могла легко завагітніти від того ж чоловіка на п’ять років раніше. Час визначає багато чого, і треба завжди це усвідомлювати.
1 Час визначає зустрічі: кого ви зустрінете і з ким будете працювати.
Ісусу судилося зустрітися з Іваном Хрестителем. Йому треба було зустрітися з ним і поспілкуватися задля Його служіння й покликання. Час визначив, чому Єлисавета народила так пізно. Час визначив народження Івана Хрестителя.
«А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною». Від Луки 1:36
2 Час визначає, що ми можемо здолати і як довго тривати.
«І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю. Вони дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, той отак мусить бути забитий. Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть. А КОЛИ ВОНИ СКІНЧАТЬ СВІДОЦТВО СВОЄ, ТО ЗВІРИНА, ЩО З БЕЗОДНІ ВИХОДИТЬ, ІЗ НИМИ ВІЙНУ ПОВЕДЕ, І ВОНА ЇХ ПЕРЕМОЖЕ ТА ЇХ ПОВБИВАЄ». Об’явлення 11:3-7
3 Час визначає здобуті перемоги.
«А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!» Об’явлення 11:11
4 Час визначає годину смерті й годину інших подій.
Час смерті отця-попередника визначає розвиток певних подій у житті послідовників. Життя Ісуса Навина радикально змінилося, коли помер Мойсей. Смерть Мойсея була сигналом до початку служіння Ісуса Навина. Кожна смерть – це сигнал до початку чийогось життя або служіння.
«І сталося по смерті Мойсея, раба БОЖОГО, і сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги, говорячи: «Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам». Ісус Навин 1:1-2
5 Час визначає початок певних фаз служіння.
Ісус не входив у фазу див, коли Його мати просила дива. Ісус був готовий здійснювати різноманітні чудеса, коли прийшов час.
«А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: «Не мають вина!» Ісус же відказує їй: «Що тобі, жоно, до Мене? НЕ ПРИЙШЛА ЩЕ ГОДИНА МОЯ!» А мати Його до слуг каже: «Зробіть усе те, що Він вам скаже!»» Від Івана 2:1-5
6 Час визначає розмір жертви.
Коли час не прийшов, певні жертви не потрібні. Однак, коли прийшов час, доведеться заплатити за все.
«Ісус же їм відповідає, говорячи: «Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь. Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе. Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя». Від Івана 12:23-25
7 Час визначає початок суду.
«То пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає». Від Матвія 24:50
8 Час визначає, коли певне зло може мати успіх.
Можливо, у минулому деякі справи диявола не мали над вами влади. Але при зміні часу є справи, які можуть бути успішними. Зло діє по-різному в різний період часу.
«Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете… Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!» Від Івана 16:32
9 Час визначає, коли краще спати, замість того щоб молитися, і коли краще молитися, замість того щоб спати.
«Потому приходить до учнів і їм промовляє: «Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський…» Від Матвія 26:45
10 Час визначає, коли відбудеться рвучкий поступ у церкві та в служінні Богу.
До цього люди не могли поклонятися Богу в дусі та в правді. У потрібний час богомільці правдиві вклонятимуться в дусі та в правді.
«Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомольців». Від Івана 4:23
11 Час визначає, коли необхідно прийняти певні привілеї та задоволення у своєму житті.
Багато лідерів не розуміє, коли використовувати свої привілеї. Деякі вважають, що з першого дня лідерства вони отримують великі зиски. Вони не готові пропустити і дня, не дізнавшись, що їм належить. Вважають свою роботу підвищенням, а не відповідальністю. А є й інші, які ніколи не користуються своїми привілеями, коли слід, що створює проблему іншого роду. Привілеї та задоволення дуже чутливі до часу.
«Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п’яниці!» Екклезіаст 10:17
12 Час визначає, які плоди будуть і в яку пору.
Ми хочемо приносити плоди з першого дня, але це відбувається не так. Плоди з’являються певної пори. Деякий час треба просто почекати. Немовля почне ходити з дев’яти місяців, а дитинча антилопи – з першого дня. Ніхто носити його не буде, тому треба бігти негайно.
«І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, ЩО РОДИТЬ СВІЙ ПЛІД СВОЄЧАСНО, і що листя не в’яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!» Псалми 1:3