«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям…» (Єз. 22:30).
На молитві за зцілення, коли я прошу людей підвестися, якщо вони потребують батьківського благословення, зазвичай підводяться не багато. Та згодом зізнаються, що насправді у своїх серцях вони «підвелись», але не хотіли, щоб хтось про це знав. Дехто боїться, якщо вони підведуться, то цим зневажать свого батька. (Правда звільняє нас для зцілення). Я прошу якогось батька про благословення, бо важливо, коли ці слова промовляє чоловік.
Ось як проходить така молитва. Батько, що «представляє» генетичного, молиться за те, щоб у своїх серцях вони знали, що їх завжди люблять і що вони завжди потрібні. 1Ів. 4:16 каже: «Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!». Як християни, ми покликані любити, але ми не можемо цього робити, поки всі закутки в наших серцях не наповняться Його любов’ю. Нам потрібно «знати і вірити».
Отож «батько», котрий промовляє слова благословення, просить Бога-Отця прийти в життя присутніх на молитві і наповнити їхні душі Своєю любов’ю; щоб Божа любов торкнулася дитячого серця, яке ніколи не знало любові, у тій мірі, яку потребувало; щоб Отець благословив ті справи їхнього життя, які до сьогодні ще не приймали благословення. Він молиться, щоб вони почувалися в безпеці в Божій любові, молиться про усунення перешкод; щоб вони довіряли Отцеві попри всі обставини життя. Він молиться, щоб вони позбулися звичних негативних очікувань та відчуття неминучості невдачі. Він молиться, щоб вони позбулися бунтарства, надмірної потреби самостверджуватися й усякої руйнівної поведінки. Він молиться, щоб вони глибше зрозуміли, як почувається людина, яку люблять; щоб вони почувалися вільними та в безпеці, щоб зростали емоційно та духовно. Він молиться, щоб в їхньому серці ім’я «батько», було зціленим. Він молиться, щоб кожен шрам і кожен біль у їхній душі, що пов’язані з поняттям «батько» змінилися на м’яке усвідомлення того, що Ісус був біля них і любив їх увесь час. «Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла» (Йов. 11:16).
Він молиться, щоб наш Небесний Отець вдихнув Свою любов глибоко в їх серця – щоб Його любов торкнулася таких емоцій як горе, провина, сором, злість і страх; щоб Його любов торкнулася і зцілила деформовані спогади про батька, який, можливо, був жорстоким, відсутнім, осудливим, критиканом, нелюблячим, і зцілила всі інші негативні пережиття.
Він молиться за глибоке зцілення їхніх думок; за сміливість підвестися і взяти відповідальність за своє життя; подолати шлях від «жертви» до «переможця» в Ісусі. Він молиться за зростання в довірі та про внутрішню силу духу, за захист від шкоди, за свободу радіти життям у повній мірі. Це могутня молитва, з глибоким зцілюючим ефектом. «…Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Ів. 10:10).
Позитивний зворотний зв’язок
Після «благословення батька», яке виголосив один із чоловіків спільноти на такій духовній конференції, мені прийшов лист від щасливої учасниці. Вона написала: «Завдяки конференції я почала говорити у своїй сім’ї: «Нехай Бог благословить тебе». Спершу вони щось бурмотіли у відповідь, а потім відповідали: «Тебе також». Тепер вони кажуть: «Нехай Бог благословить тебе». Це прогрес для всіх нас».
На тій самі конференції були присутні три покоління однієї сім’ї, включно з 80-річним дідусем і батьком. Після благословення під час суботньої вечірньої молитви за зцілення на прохання однієї з дочок п’ять членів сім’ї зібралися в окремій кімнаті, щоб отримати його батьківське благословення. Будучи поінструктованим, він став перед своєю сім’єю, підняв руку і поблагословив їх. Це була унікальна, глибоко зворушлива подія в сім’ї. Попросивши його про благословення, вони тим самим вшанували і надихнули його прийняти важливу позицію духовного лідера сім’ї. Коли інші учасники конференції дізналися про те, як батько благословив сім’ю, то це їх глибоко розчулило. Дехто навіть заплакав.