Сьогодні ніхто більше не сумнівається в тому, що Ісус справді існував. Сліди Його життя віднайдено у єврейській та римській літературах тих часів. Але саме Його життя, те, що Він сказав і зробив, дозволяють людям пізнати Євангелія.
Є чотири Євангелія: від Матвія, Марка, Луки та Івана. Їх було написано найпізніше між 70-им і 100-им роками після народження Ісуса Христа. Євангеліє від Марка є, без сумніву, найдавнішим. Ці чотири свідчення віри стали використовуватися спільнотами віруючих, які збиралися разом щотижня. Впродовж наступних століть були написані й інші твори. Вони отримали назву «апокрифічних» Євангелій, тобто таких, які було приховано, бо читалися лише невеличкими групами людей, на відміну від чотирьох, які читалися всюди і всіма.
Але увага, ні «канонічні» (ті, які читаються сьогодні в церквах), ні «апокрифічні» Євангелія не є історичними працями, як такі, що сьогодні використовуються в школі. Це насамперед свідчення віри. Люди були приголомшені приходом Христа, Його вчинками та словами, і захотіли сповістити все те, що знали, наступним поколінням, передати їм свою віру і закликати людей іти за Ісусом, як зробили це вони.
Стосовно певних фактів життя Ісуса, як, зрештою, щодо всіх великих людей давнини, завжди залишатимуться запитання без відповіді. Дехто хоче вірити, що «апокрифічні» Євангелія містять приховані таємниці.
Це, наприклад, сюжет книги «Код да Вінчі» Дена Брауна, яка, зрештою, написана у формі роману.
Але справжня таємниця, яку розділяють християни, – це те, що сам Ісус, Його життя, Його слова змінюють сьогодні їхнє життя.