«А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте! А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві, щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.»
Сталося так, що я потрапив у затор. Дорожні знаки показували, що я їду в правильному напрямі. Здавалося, що я знаходжуся там, де і слід. Але от тільки руху не було. Годинник повільно відлічував час; я турбувався про призначену зустріч, але не міг нічого вдіяти.
Потім несподівано машини загуділи, і потік транспорту рушив з місця. Проїхавши близько кілометра, я побачив, через що утворився затор. За узбіччям дороги лежала величезна перевернута вантажівка. Аварійний кран вже відтягав її з дороги, і вона більше не заважала руху інших машин, нагадуючи лише про ту зупинку руху, яка порушила плани стількох людей того дня.
Дуже добре, що Павло сказав: саме віра в Євангеліє робить людей дітьми Авраамовими, незалежно від того, євреї вони чи язичники. Язичники тоді знали так само добре, як і євреї, що єврейський народ – сім’я Авраамова. Євреїв можна було відрізнити від інших народів по тому, що вони робили. Вони дотримували суботу і утримувалися від нечистої їжі, зокрема, від свинини. Крім того, вони робили обрізання власним дітям чоловічої статі, а також навернених з інших народів. Це наказувало юдейським Законом, даним Богом Мойсеєві на горі Сінай. Такі були умови Заповіту, тобто договору. Апеляція Павла до історії Авраама, начебто Авраам був головніший за Мойсея, могла здатися зневагою до більшої частини єврейської історії, основних юдейських звичаїв і ключових елементів юдейського богослов’я.
Але в Павла не було такої зневаги. Він просто розповідає цю історію інакше. Він говорить про грандіозний задум Божий: обіцяння Бога Аврааму стосувалося не лише євреїв, але і всіх людей. Про це говориться в перших віршах 12-го розділу Книги Буття. Задуманий Богом план полягав у тому, щоб через потомство Авраамове врятувати весь світ. Саме тому і потрібна була ця сім’я.
Але що з нею сталося? І що сталося з планом Бога і Його обіцянками?
Тут і в усіх інших місцях Павло на це питання відповідає дуже ясно: фізичне Авраамове потомство, єврейський народ, перекинувся як величезна вантажівка, перегородивши собою дорогу. Обіцяння Божі залишаються в силі; Він все ще хоче благословити весь світ через Авраамову сім’ю. Проте Ізраїль, що отримав обіцяння, не лише сам сплохував, але і заважає здійсненню загального плану спасіння. У цьому стислому фрагменті Павло показує, що Бог вирішив обидва аспекти цієї проблеми через смерть Ісуса і дарування Духа. За Павловою думкою, це було необхідно, щоб Бог міг виконати Свої плани.
На питання, що змусило Ізраїль перекинутися на дорозі, потрібно відповісти, що це – сам юдейський Закон. Даний Божому народу як дорожня карта, він містив правила поведінки на дорозі, яка попереджала, що певні типи поведінки обернуться швидше прокляттям, ніж благословенням. (Звичайно, благословення і було первинною метою Заповіту; а прокляття – протилежністю благословення.) І справа тут не в тому, що Бог був скаредний або злий; ні, Закон потрібно розуміти як дорожні інструкції на кшталт «якщо в цьому місці зробити поворот на швидкості 70 км/год, то вантажівка перекинеться». Прокляття не слід розуміти в якомусь надприродному сенсі, як засудження, що руйнує зв’язок з Богом у сьогоденні і виключає блаженне єднання з Ним у майбутньому. У Книзі Второзаконня, яку Павло цитує найчастіше, «прокляттям» називається те, що відбувається в історії: так, Ізраїль вирушає у вигнання, втрачає обітовану землю. Прокляття вигнання, у результаті якого Божий народ розсіявся серед язичницьких народів, – непросто зрозуміти, бо воно протилежне до того, чого хотів Бог, обіцяючи благословити в Ізраїлі усі народи. Здається, що обіцяння не виконуються, дорога безнадійно заблокована.
Проте самі ж Писання юдеїв вказують, що є і інший шлях виконання обіцяння. Пророк Авакум, що писав у період спустошення Ізраїлю, говорить про віру як єдиний спосіб життя. У той же час Книга Левит продовжує настоювати на необхідності дотримання Закону. Але що робити після того, як сам Закон перевернув народ, який був носієм обіцяння?
І тут Павло вказує на те, що зробив Бог: прокляття, про яке каже Второзаконня, впало на представника Ізраїлю, Месію. Він з’явився в тому місці, де виник затор, що перешкоджає руху, і прийшов у той момент, коли язичники пригноблювали Божий народ. Що було символом пригноблення в першому столітті? Очевидно, таким символом був хрест, на якому римляни розіп’яли десятки тисяч тих, хто боровся з ними. Ісус, Месія Ізраїлю, перейняв на Себе прокляття Ізраїлю, не в абстрактно-богословському сенсі, а буквально. Його смерть на хресті – це історична подія.
Подвійний результат виявився саме тим, що вимагалося. По-перше, перешкода була прибрана з шляху. Рух відновився так, як і хотів Бог: через дане Аврааму обіцяння, через його потомство, через його «насіння», – ким і був Месія, що представляє увесь Ізраїль. Благословення Авраамове прийшло до народів через Ісуса Христа – так учив апостол.
По-друге, етнічний Ізраїль не залишиться лежати в придорожній канаві, він не відкинутий убік. Те, чого він потребує, згідно пророчої звістки Єремії, Єзекіїля, Йоіла та інших (Павло регулярно цитує цих пророків у своїх посланнях), щоб заповіт з Богом оновився, це Дух, Якого Бог пошле Ізраїлю разом з необхідною для віри силою. Тоді Ізраїль зможе знову піднятися, випрямитися і рушити з іншим людством до спадщини, обіцяної Богом. Чудово – вигукує Павло. – Це якраз те, що сталося з метою, «щоб нам (тобто юдеям, що повірили Євангелію) обітницю Духа прийняти вірою». Хрест Ісуса і дар Духа означають, що Бог розв’язав проблему і прибрав перешкоду, що стояла на шляху обіцяння, даного Ізраїлю і всьому світу.
Які перешкоди сьогодні стоять на шляху світу до обіцянь Божих? Як нам можуть допомогти Хрест і дар Духа?