Більше дотиків і зцілень
Книга Дій у Новому Заповіті є історією Божих діянь через перших віруючих, які продовжували справу Ісуса – служіння, дотики і зцілення. Ось приклад. Одного дня після обіду Петро та Іван ішли до храму молитися. Біля воріт храму вони зустріли чоловіка, який був калікою з народження. Коли вони підійшли до воріт, він попросив грошей. Петро відповів:
“Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи! І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!… І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!” (Дії 3:6-10).
До паралізованого доторкнувся Бог руками Петра та Івана, віддячуючи Своєю любов’ю, обіймаючи Петра і Івана. Вражена юрба зібралася, і Петро мовив: “Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям? Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса”. Тоді Петро згадав про смерть “Святого та Праведного”, розтлумачивши, що “воскресив Бог із мертвих”. Тоді Петро додав: “Через віру в Ім’я Його вздоровило Ім’я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма” (Дії 3:12-13,16).
Дотики, що поєднують з Богом
Дотики зцілення, які здійснював Ісус та Його послідовники, не закінчувалися фізичним зціленням. Чуда фізичного оздоровлення здійснювалися для того, щоб підтвердити Ісусові слова і привести людей до усвідомлення потреби відповісти на Його любов, встановлюючи вічні стосунки з Богом. Петро підтвердив це після зцілення каліки. Наголошуючи на тому, що люди погодилися на кару смерти для Ісуса, Петро пояснив: смерть Ісуса сповнила слова пророка: “А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові”. Тоді Петро заохочував: “Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!” (Дії 3:18-21).
Петро закликав відповісти на любов Божу. Дотик Божий, який зцілив сліпого, поставив каліку на ноги і позбавив залежности від наркотиків Ніколаса, був здійснений, щоб допомогти людям поєднатися з Богом.
Осліплення – зцілення – скептик
У першому столітті, як і сьогодні, дехто ставиться скептично до тих, хто стверджує про “дотик Божий”. Однак найбільший скептик стає найзавзятішим віруючим, коли його самого торкається Бог. Савло з Тарсу служить нам прикладом. Він був зелотом[1] першого століття, який фанатично переслідував, на його погляд, секту єретиків, що називала Ісуса з Назарету Месією. Він їхав по дорозі до Дамаска з офіційним документом у торбині, щоб заарештувати і повернути до Єрусалима будь-кого, хто навчав цієї єресі.
Однак, коло Дамаска яскраве світло з неба запалало довкола нього. Вражений зелот упав на землю. Книга Дій описує, що трапилося далі.
“А він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку! А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити! А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили. Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив… І за руку його повели й привели до Дамаску. І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив” (Дії 9:4-9).
Зрозуміло, що до Савла доторкнувся Бог. Наприкінці третього дня Бог послав чоловіка на ім’я Ананія до дому, де зупинився Савло: “І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого! І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став… І, вставши, охристився, і, прийнявши поживу, на силах зміцнів” (Дії 9:17-19).
Відтоді життя Савла змінилося. Він провів декілька днів з віруючими в Дамаску і невдовзі “зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син, І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім’я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов’язати й привести до первосвящеників? А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос” (Дії 9:20-22).
Савло (який згодом став апостолом Павлом) провів решту свого життя, намагаючись переконати євреїв і язичників, що Ісус справді є Сином Божим. Прочитайте книгу Дій у Новому Заповіті, де написано про його побиття, ув’язнення і смертельні небезпеки, та ніщо не похитнуло духу цього чоловіка, якого торкнувся Бог.
З першого століття тисячі чоловіків та жінок стверджували, що їх торкнувся Бог. Вони свого часу доторкалися инших, будучи представниками Христа. Вони працюють у лікарнях, купають хворих і протирають їхні обличчя в гарячці. Їх можна знайти в місіях порятунку, навколішки біля бездомних, біля тих, хто потребує допомоги й підтримки. Вони стають каналом Божої любови, розмовляючи вільно мовою любови дотиків.
[1] Зелоти – течія юдеїв, прихильники якої виступали проти римського панування та юдейської знаті в І ст. після Р. X. – примітка перекладача.