Ми – сотворіння звички. Прокинувшись уранці, ми схильні повторювати одне й те ж день у день. Поміркуйте про це. Чим відрізнявся цей ранок від учорашнього? Шанс з’являється, коли ви ідете від ліжка до ванни, однак ви почали свій день так само, як починали впродовж багатьох місяців. Мило, зубна щітка, губка, умивальник – всі ці речі мають своє місце і залишаються впорядкованими.
Утім, немає жодних проблем із впорядкованістю. Насправді роблячи одне і те ж в однаковій послідовності, можете заощадити час. Однак повторення спричиняє нецікавість, навіть надокучливість.
Нам також притаманна творчість. Коли занурюємося в нашу творчу природу, життя стає цікавішим і менш передбачуваним. Чимало років я зумисне урізноманітнював мою вранішню рутину, принаймні один ранок у тиждень лише задля різноманітности. Це може бути сніданок перед тим, як голитися, а не після того. Також це може бути сніданок у костюмі й краватці, а не у фланелевій піжамі, накинутій на майку з гострим вирізом. Я можу навіть змінити свої звичні пластівці з грейпфрутом на щось радикальне, таке, як сік з білого винограду і заморожені пластівці. Можливо, варто спробувати яєшню з ковбасою, грінками і ковбасний соус. Я навіть так роблю раз у рік.
Різноманітність стимулює розум. Значно легше підтримувати розум чимось дієвим, тоді змінюється рутина. Мені так подобалася ця маленька вранішня творчість, що я навіть почав застосовувати її до решти дня. Ніщо так не перебиває монотонности післяобідньої пори, як двадцятихвилинна поїздка на инший кінець міста, смакування там пампухами зі заварним кремом і, звісно, зі збираним молоком. Після такої прогулянки за містом я можу повернутися до кабінету з відчуттям, ніби пережив якісь пригоди. Щораз більша кількість працівників усвідомлює важливість таких маленьких канікул посеред робочого дня. Творчість оживляє те, що могло бути життям серед монотонної рутини.
ВИЯВЛЯЮЧИ ЛЮБОВ ДО БОГА ПО-НОВОМУ
Я припускав, що той самий принцип можна застосовувати до наших стосунків любови з Богом. Якщо робимо те, що виходить природно, виявляючи любов до Бога у звичний нам спосіб, навіть наші стосунки з Богом можуть перетворитися на рутину. Одного разу, відвідуючи Англію зі своїм сином, який вчиться в коледжі, ми провели пообідній час у Салізбурзькому соборі. Деякий час прогулювались, але здебільшого ходили окремо, затримуючись перед вітражами, сидячи і спостерігаючи за щирими поціновувачами архітектурних стилів, які навіть виходили сходами вгору, щоб подивитися на склепіння собору.
Коли сонце почало сідати, ми з Дереком сіли на гарно скошеній траві біля собору. Дивлячись на собор, я спитався його: “Чи не хочеш помолитися?”
На що Дерек відповів: “Тату, я молився впродовж двох годин”
Новий діялект молитви
Я мовчав після його відповіді. Не зрозумійте мене неправильно, я був глибоко вражений красою собору. Саме тому запропонував помолитися. Я хотів, щоб ми розділили наше захоплення після пережитого разом досвіду. Однак буду відвертим: ніколи не вдавалося молитися, коли оглядав собор. Надто я вникав у структуру і форму.
Згодом, коли розмірковував над досвідом, то усвідомив, що мені вдалося обмежити молитву до звичних рутинних меж, які я встановив: сидячи, стоячи навколішки, заплющивши очі, я розмовляв з Богом. Мій син винайшов новий діялект молитви, який передбачав прогулювання не лише з відкритим серцем, а й із розплющеними очима. Він навчив мене цього діялекту, який я згодом радо застосовував. Тепер навіть не потрібно собору. Часто молюся вголос, коли їду дорогою (звісно, з розплющеними очима).
Розмовляючи новими діалектами та иншими мовами
Кожна з п’яти мов любови має багато діялектів, однак чимало хто обмежує себе до тих кількох звичних. У цьому розділі намагатимусь поміркувати, як збагатити ваші стосунки любови з Богом, навчаючись нових діялектів вашої первинної мови любови або ж намагаючись застосувати творчість: спробувати розмовляти цілком иншою мовою любови, можливо, тією, що нею ніколи досі не говорили. Якщо Бог не обмежений мовами і діялектами, якими розмовляє, то й ми не повинні. У справжньому поклонінні можемо почитати нашого Творця різними способами.
Розгляну кожну з п’яти мов любови, де коротко розповім про різні діялекти, якими можемо розмовляти з Богом. Це будуть лише найхарактерніші. Застосувавши творчість, ви можете відкрити діялект, про який ніколи й не здогадувалися, таким чином внесете новий вимір у стосунки з Богом. Розпочнімо зі слів утвердження.