Словесна і музична похвала – деякі з діялектів
Похвалу Богові можна висловлювати з музикою або без неї, в особистій або спільній молитві з иншими віруючими. Словесна похвала є способом стверджування нашої віри в те, що Бог є святий, справедливий, всемогутній, милостивий і люблячий. Він не лише Творець – він наш Спаситель. Він дав можливість встановлювати стосунки любови, за те й прославляємо Його. Те, що ми – Його діти, спонукає хвалити Бога тепер і завжди.
Якщо слова утвердження є чиєюсь первинною мовою любови, тоді буде легко виявляти словесну похвалу Богу. Однак знову можливо використовувати звичні слова і вислови, сказані в традиційному часі й місці. Коли так трапляється, то навіть наша похвала, яка спочатку була щирою, може стати ритуалом. Отож посилюємо наші стосунки любови з Богом, коли думаємо творчо про місця і способи вияву Йому похвали. Книга псалмів, гимни і хоровий спів похвали може допомогти розвивати наше творче мислення, коли читаємо слова, щоб прославляти Бога.
Вам не обов’язково вміти співати, щоб використовувати ці засоби прославлення. Візьміть книжечку гимнів, навіть якщо не вважаєте себе музикантом. Заспівайте один із гимнів Богові. Не переживайте за те, чи співаєте в тональності. Це не важливо для Бога. Пам’ятайте про псалом 100: “Уся земле, покликуйте Господу!” Після кожного стиха висловіть своїми словами похвалу Богові. Станьте перед вікном, споглядаючи красу Божого творіння, прочитайте псалом 19. Додайте ваші власні слова похвали після кожної строфи. Ви можете зауважити, що використовуєте слова похвали, якими ніколи не користувалися до цього. Візьміть біблійний словник і знайдіть слово Бог. Читаючи статтю про різноманітні характеристики Бога, своїми словами висловіть похвалу Богові за те, хто Він.
Долучайтеся до инших у прославлянні Бога. Традиційно це здійснюється через музику і називається спільним поклонінням. Така музична похвала привносить додатковий вимір до ваших слів Богові. Музична форма відносно не важлива. Найважливіше те, що даєте можливість серцю вилити себе Богові через слова пісні.
Новий стиль похвали
У деяких християнських колах триває дискусія довкола сучасного акценту на так звану музику похвали й поклоніння, яку протиставляють церковним гимнам. Чи одна краща, ніж инша? Мабуть, урок з історії буде корисним для нас.
Коли Ісааку Ватсу було вісімнадцять років (це було 1692 року), він відмовився співати під час церковних відправ. Одного недільного ранку батько дорікнув йому, що він не співає. Ісаак відповів, що музика не була вартою, аби співати, а псалми не римувалися, вони були твердими, недоладними у формі й вислові. “Ці гимни цілком підходили твоїм дідам і батькам, – відповів старший Ватс, – і вони повинні цілком відповідати тобі”.
“Вони ніколи не будуть подобатися мені, батьку, незважаючи на те, що ти чи твої батьки думали про них”.
“Якщо тобі не подобаються гимни, які ми співаємо, тоді напиши кращі”, – сказав його батько.
“Я написав кращі, батьку, якщо ти злагіднієш і послухаєш, я прочитаю тобі одного”. Ісаак розповів батькові, що він розмірковував над піснею ангелів у книзі Одкровення 5, 6-10 і написав її, римуючи і надаючи ритму. “Славу Агнця споглядайте /На престолі Отця Його; Честь віддайте в ім’я Його / Незвіданому пісню хвали воспівайте”.
Вражений батько приніс твір Ісаака в церкву, і наступної неділі парохіянам сподобався вірш настільки, що вони попросили принести ще один твір наступної неділі, і наступної, і наступної, більш ніж двісті двадцять два наступних тижні[1]. Сьогодні Ісаака Ватса вважають батьком модерної гимнодії.
Виявляючи ритм і риму наших сердець
Через триста років молоді ісааки ватси наших днів пишуть музику похвали й поклоніння. Музика виявляє ритм і риму їхніх сердець. Ті з нас, хто звик до гимнів Ісаака Ватса, вчинять правильно, наслідуючи приклад батька Ісаака, якщо створять умови для молодого покоління наших днів, які приведуть нас до нового вияву похвали. Так, ми зможемо дати їм можливість благословити церкву на наступні триста років.
Похвала не є справою форми. Це справа серця. Існує безліч діялектів похвали. Пропоную вам продовжувати використовувати ці діялекти, які стали для вас важливими в минулому, однак спробуйте зміцнити похвалу Бога, випробовуючи нові форми. Мабуть, прагнення зберегти похвалу живою і щиросердечною пояснює, чому декотрих сучасних молодих людей, вихованих у нестандартному, вільному стилі молитви, приваблює більш літургійне поклоніння. Читання літургій, які, можливо, стали ритуалом для тих, хто повторював їх упродовж тридцяти років, може сприйматися молодою людиною, яка ніколи про це не чула, мовби свіжа вода. Моє прохання полягає в тому, щоб ми припинили критикувати стилі і форми, не відомі нам. Натомість спробуймо бути щирими, шукаючи нових способів, проте знаних і зрозумілих Богові, Якого прагнемо прославляти.
Инші діялекти слів утвердження
Я розглянув лише два основних діялекти слів утвердження. Існує значно більше. Ви можете спробувати написати Богові листа-зізнання в любові. (Так, можете писати на комп’ютері.) Гадаю, Богові таке б сподобалося. Він, властиво, написав нам декілька листів (двадцять одне послання через апостолів). Чому б не прочитати розділ у Святому Письмі й не послухати, що в Нього в серці, тоді написати листа Богові, висловлюючи свою відповідь? Якщо у вас поетичний талант, можете написати віршовано. Якщо ж ви музикант, можете створити з цього пісню. Якщо маєте вокальний талант, можете заспівати Богові та иншим. (Якщо не маєте вокального таланту, заспівайте лише Богові.)
Діялекти виявлення любови до Бога словами утвердження безмежні. Можете вивчити ці діялекти, читаючи твори инших, у кого це первинна мова любови. Можете навчитися від друзів з дискусійного товариства або ж у хвилини тихих роздумів. У молитві й роздумах, прохаючи величного Творця доторкнутися духу творчости у вас, можете відкрити діялекти слів утвердження, які ніколи не приходили вам на думку.
[1] Роберт Дж. Морган, з цього стиха (Нашвіль: Нельсон, 1998), 362