Епілог – це немов гарантійна печатка на всьому тому, що міститься в книзі. Сам Ісус потверджує, що це «одкровення» походить від Нього (Об. 22:16), а Іван запевняє, що він вірно описав усе те, що бачив, й остерігає кожного, хто спробує щось додати до цієї книги чи вилучити з неї. Іван ще один раз чує зітхання цілої Церкви, натхненої Святим Духом, яка благає про остаточний прихід Ісуса, що покладе кінець цьому світові й започаткує новий світ, світ остаточний і вічний.
Згідно з ужитим пророками та Піснею Пісень образом Наречена прагне близькости й інтимности зі своїм Нареченим. Ці взаємини беруть свій початок у Божій любові (Втор. 7:7-8), і в ній вони матимуть своє вічне сповнення.
Іван долучається до цього бажання Церкви-Нареченої й завершує свою книгу, а одночасно й ціле об’явлення побажанням благодаті Господа Ісуса, що уможливить здійснення цього стремління.
| Хочемо завершити наш «вступ» до Божої Книги запрошенням до щоденного хоча б коротенького читання Біблії й насамперед Нового Заповіту, в якому ми маємо змогу більш безпосередньо зустрітися з Ісусом Христом. «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.» (Ів. 6:68). Будь-яке інше слово, яке не узгоджується зі словом Ісуса, достовірно переданим нам Його Церквою, не заслуговує на назву істини, бо не вказує на дорогу, що веде до життя.
Лише Ісус Христос є назавжди і для всіх «дорогою, правдою і життям» (Ів. 14:6). |
КІНЕЦЬ