ПРОПОВІДНИК У ПУСТЕЛІ

Матвія 3:1-6, 13:17; Івана 1:31-34

Ви вже знаєте про сина Захарії та Єлисавети, який був на шість місяців старший від Ісуса. Господь послав Івана перед Своїм Сином із певною метою – підготувати серця людей до прийняття Ісуса і навернути їх до Бога. Іван розпочав проповідувати раніше, ніж Ісус. Це була особлива людина – від дитинства Іван багато спілкувався з Богом, усамітнюючись у пустелі, де він зміцнювався духом, готуючись до призначеного Господом служіння. Навіть його одяг і їжа були незвичними: він носив одяг із верблюжого волосся і підперезувався шкіряним поясом; їв мед диких бджіл, який знаходив у пустельних місцях, а також вживав акрид. Акриди – це такі дикі комахи завбільшки з палець, їх ще називали сараною.

Настав час, Іван виріс і став проповідувати в пустелі. Чутка про нього швидко рознеслась серед народу, тому до нього приходили цілі натовпи євреїв, щоб послухати його слів. Іван говорив: «Покайтеся у своїх гріхах, бо ось наблизилося до вас Царство Небесне». І багато людей розкаювалися у своїх гріхах, а Іван хрестив їх у річці Йордані.

Коли юдеї побачили, як народ слухається Івана і його вчення, то послали до нього священиків запитати: «Хто ти такий?». Іван відповів прямо на їхнє запитання: «Я не Христос!» Така відповідь не задовольнила священиків, тому вони знов запитали: «Чому ж ти хрестиш, якщо ти не Христос? А може ти Ілля, чи якийсь величний пророк? Що ти про себе скажеш?» Він відповів: «Я голос того, хто кличе: у пустині рівняйте дорогу Господню. Я хрещу вас водою, а за мною йде Той, Хто буде хрестити вас Святим Духом і вогнем».

Наступного дня до Івана прийшов Христос, щоб той Його охрестив. Побачивши Ісуса, Іван вигукнув: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! Це Той, що про Нього казав я: за мною йде Муж, що переді мною Він був, бо був перше, ніж я». Іван знав, що Ісус – Божий Син, Який існував завжди і Який не має жодного гріха, на відміну від Івана Христителя, який був людиною.

Усвідомлюючи це, Іван схвильовано сказав Ісусу: «Це я повинен хреститися в Тебе! Я не достойний навіть ремінця розв’язати на Твоїх сандалях, а Ти прийшов, щоб я Тебе охрестив». Тоді Ісус промовив: «Так звелів Господь, тому охрести Мене».

Коли Христос, охрестившись, виходив із води, над Ним відкрилося небо, Дух Святий, як голуб, зійшов на Ісуса і пролунав Божий голос: «Це Син Мій Улюблений, Котрого Я вподобав».

Від цього моменту Ісус розпочав Своє земне служіння.

ЗАПИТАННЯ:

  1. Чому Іван вважався особливою людиною?
  2. Що робив Іван на річці Йордан?
  3. Як сприймали Івана прості люди? А священики?
  4. Як відбувалося хрещення Ісуса?
Попередній запис

КНИЖНИКИ В ХРАМІ

Наступний запис

СПОКУСА