Луки 8:41-56
Тепер ми з вами вже знаємо, яку силу мав Ісус: Він не лише зціляв людей, але й воскрешав із мертвих. Куди б Христос не прийшов, скрізь на Нього чекав натовп, так що вже важко було й підступитися до Ісуса.
Одного разу до Спасителя прийшов дуже засмучений начальник синагоги на ім’я Яір. Він мав єдину дванадцятирічну доньку, яка тяжко захворіла і лежала при смерті. Начальник у смиренні впав до ніг Христа і благав Його прийти й зцілити дівчинку. Дорогоцінною була кожна хвилина.
Аж раптом Ісуса щось зупинило. Він роззирнувся довкола і запитав: «Хто торкнувся до Мене? Я відчув силу, що вийшла від Мене». Учні здивовано відповіли: «Вчителю, Ти подивися, який натовп навколо Тебе. Як Ти можеш вирізнити когось одного, адже всі намагаються бути ближчими до Тебе і штовхаючись, торкаються і Тебе, і нас».
Але Ісус знав, що трапилося. Він лише хотів, щоб це стало явним. Серед народу до Ісуса пробралася одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу. Що тільки вона не робила, до яких тільки лікарів не зверталася, які тільки гроші не платила – все було марно! Відтоді, як вона почула про Ісуса, Який зціляє безнадійні хвороби, вона вирішила для себе: «Мені б торкнутися бодай краєчка Його одягу, й я одужаю. Я вірю в це!»
Саме вона торкнулася до одягу Ісуса і тієї ж миті одужала! Коли Христос запитав, хто торкнувся до Нього, вона поборола свій страх і, впавши перед Ним, все Йому розповіла. Чи Ісус про це не знав? Звісно ж знав, адже Він – всевідаючий Бог. Але це потрібно було для тих людей, чия віра в Нього ще була слабкою. Тоді Син Божий сказав до жінки: «Дочко, твоя віра спасла тебе! Іди собі з миром».
Ще Ісус говорив із жінкою, як до Яіра прийшов його слуга з жахливою новиною: «Донька твоя померла. Не турбуй Учителя, вже нічого не можна вдіяти». Які страшні слова для люблячого батька!
Можливо, якби Ісус не відволікся на цю жінку і не втратив ці дорогоцінні хвилини, то ще можна було б врятувати доньку?! Невже Він спізнився?! Ні, дітки, запам’ятайте собі раз і назавжди – Ісус ніколи не поспішає, але ніколи й не запізнюється! У Нього все під контролем, і для кожної конкретної ситуації в Бога є Свій час і Своя відповідь!
Не встиг розпач обійняти серце начальника, як Ісус сказав йому: «Не бійся! Тільки віруй і буде спасенна твоя донька». Яір миттю схопився за ці слова Ісуса, бо це була його єдина втіха і надія.
Тепер Ісус пішов прямо до дому Яіра. Коли вони ввійшли всередину, там було багато рідних та друзів, які голосно плакали. Ісус сказав їм: «Не плачте! Не вмерло дівча, а тільки спить». Якими дивними здалися людям ці слова, бо вони точно знали, що дівчинка мертва. У своєму розпачі вони лише насміхалися з Його слів.
Тоді Ісус наказав вивести усіх з дому, а залишив біля Себе батька, матір та трьох Своїх учнів: Якова, Івана та Петра. Коли вони залишилися самі, тоді Ісус взяв дівчинку за її холодну ручку і сказав: «Дівчатко, вставай!» Батьки з завмиранням чекали, що ж буде далі. Тієї ж миті до дівчинки повернувся її дух, і вона ожила. На радощах батьки забули про все на світі! Ось їхнє єдине кохане дитятко було мертве і тепер ожило!
Ісус, побачивши таку батьківську радість, наказав дати дитині поїсти, щоб підкріпити її сили. Уходячи з дому, Христос наказав Яіру та його дружині нікому не розповідати про те, що сталося.
ЗАПИТАННЯ
- З яким проханням до Ісуса прийшов Яір?
- Що завадило Ісусу відразу піти в дім Яіра?
- Чи запізнюється Бог із відповіддю на проблеми?
- Як відбулося воскресіння дівчинки?