Івана 10:1-29; Луки 5:21-30,15:1-7
Ісус скрізь проповідував істину, тому навколо Нього завжди збиралося багато народу, серед яких було багато митників, розбійників, крадіїв та інших грішників, які з задоволенням слухали Його слова і розкаювалися у своїх гріхах.
Фарисеї ж вважали себе дуже святими і богобійними людьми, тому вони вважали неприпустимим навіть стояти поряд із митником або якимось іншим грішником. Коли вони побачили, як такі, на їхню думку недостойні люди, оточували Христа, то вони нарікали на Ісуса між собою: «Якби Він був бодай пророком, то розумів би, з ким говорить і до кого приходить у дім на обід».
Ісус знав їхні думки і все, що вони між собою говорять, думаючи, що Він не чує. Тоді Він розповів одну історію. Історії, які розповідав Ісус називаються притчами, бо в них завжди є прихований урок і застосування до ситуації, а не просто цікава життєва чи історична інформація.
Ісус почав розповідати: «Хто з вас, маючи сотню овець, але загубивши одну з них, не залишить у пустелі решту дев’яносто дев’ять та й не піде шукати ту одну, яка загубилася, аж поки не знайде її? А знайшовши, він покладе її на плечі свої, щоб вона відпочила від тривалої біганини, та й радітиме.
Прийшовши ж додому, він покличе друзів і сусідів і скаже до них: Радійте зі мною, бо я знайшов свою вівцю, яка була загубилася. Кажу вам, що так само на небі радітимуть більше про одного грішника, який кається у своїх гріхах, аніж про дев’яносто дев’ятьох праведників, які не потребують покаяння!»
Ви напевне зрозуміли, що Ісус хотів сказати цією притчею. Він натякнув фарисеям, що грішники також можуть стати праведниками, коли покаються, і саме для цього Ісус із ними розмовляє і приходить до них на обід. Господь радіє щоразу, коли навіть один грішник навертається до Нього і просить простити його гріхи.
Тоді Ісус сказав: «Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають».
Пихаті фарисеї не хотіли розуміти, про що Ісус їм говорить, і залишилися при своїй думці, що Христос – не пророк від Бога, а Друг митникам і грішникам. Бо якби вони визнали Його Богом, то повинні були б навчитися чинити, як Він, а їм цього не хотілося робити.
ЗАПИТАННЯ:
- Хто оточував Ісуса і чому це дратувало фарисеїв?
- Що таке притча?
- Розкажіть притчу про пастуха і загублену вівцю.
- Який урок Ісус дав фарисеям у притчі?