Марка 10:32-34; Матвія 20:20-28
Наближався час, коли Ісуса повинні були схопити, бити і розіп’яти на хресті за наші гріхи. Христос знав про це, тому дорогою багато говорив Своїм учням по те, що на Нього чекає: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, засудять на смерть Його… І поганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп’яття, але третього дня Він воскресне!»
Але учні ще не розуміли, що означають усі ці слова, бо мали свої певні очікування щодо Христа – вони сподівалися, що невдовзі Ісус проголосить Себе Царем, і вони розділять разом із Ним Його земну славу.
Коли вони йшли до Єрусалиму, до Христа підійшла мати двох Його учнів – Івана та Якова, синів Заведея. Ця жінка вірила, що Ісус – Син Божий. Вона дуже любила своїх синів і хотіла подбати про їхнє майбутнє, тому й наважилася підійти з проханням до Ісуса: «Господи, скажи, щоб сини мої сіли в Царстві Твоєму біля Тебе на престолі: один праворуч, а другий ліворуч».
Ісус знав думки серця і розумів материнську любов до своїх дітей, але ж жінка помилялася в своїх уявленнях про царювання Христа. Тому Він сказав: «Не знаєте, чого ви просите; хіба ви можете пити чашу, яку Я питиму, чи хреститися хрещенням, яким Я буду хреститися?!» Не розуміючи істинного значення Ісусових слів, вони сказали: «Можемо».
Що мав на увазі Ісус, кажучи про Свої чашу і хрещення? Христос ще раз сказав їм про страждання та смерть, які на Нього чекали в Єрусалимі. Царство Ісусове на Небесах, а не на землі, і ввійти до того Царства належало шляхом тяжких мук на хресті.
Чи були Його учні здатними розділити із Ним цю скорботу? Вони зухвало вважали себе сміливими і сильними, такими, що зможуть розділити Ісусову участь. Та не мине й тижня, як вони, неначе полохливі зайці, розбіжаться хто куди тієї миті, коли за Христом до Гетсиманії прийдуть Його вороги.
Вже згодом учні справді ствердяться у своїй вірі в Ісуса і сміливо проповідуватимуть про Нього навіть під страхом смерті. Знаючи все на перед, Ісус відповів двом братам: «Мою чашу ви питимете і хрещення, яким Я хреститимуся, і ви приймете. Але дати вам сісти біля Мене праворуч і ліворуч на престолі – це залежить не від Мене. Кого вподобає Отець Мій Небесний, той і посяде».
Інші учні обурилися через таке нахабне прохання Якова та Івана. Але Ісус покликав їх усіх і почав навчати їх покорі: «Хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»
ЗАПИТАННЯ:
- Про що Ісус говорив учням дорогою до Єрусалима?
- З яким проханням мати Якова та Івана прийшла до Ісуса?
- Про яку чашу і хрещення говорив Христос учням?
- Яким має бути, за словами Христа, найбільший (перший) серед учнів?