Івана 13:31-38; Луки 22:31-34; Марка 14:30-31
Коли Юда вийшов із кімнати, то Ісус почав бесіду зі Своїми учнями, ніжно, з любов’ю втішаючи їх. Він розумів, що це остання їхня бесіда перед смертю Христа, а Йому стільки ще потрібно було їм сказати.
Ісус готував їх до того, що скоро Його з ними вже не буде: «Мої дітки, не довго вже Мені бути з вами! Туди, куди Я йду, ви не можете йти». І знову Симон Петро вирізнився з-поміж учнів, сказавши: «Куди Ти йдеш, Господи? Я піду з Тобою!»
Ісусу був приємний такий вияв почуттів, але Він відповів: «Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною». Це обурило Петра: «Господи, чому я не можу піти? Я за Тебе готовий життя віддати!» Оскільки Христос усе знав наперед, Він відповів: «Петре, чи ти віддаси своє життя за Мене? До того, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
Петро щиро вірив у свої слова, але він не знав свого власного серця. Він вважав себе сильнішим, ніж це було насправді. Хіба він міг уявити, що зречеться свого Господа?! Аніяк! Петро ще гарячіше почав запевняти: «Господи! Із Тобою я готовий і на смерть, і до в’язниці». Так само говорили й інші учні.
Тоді Ісус попередив Своїх учнів, що сатана буде намагатися настрахати їх та розхитати їхню віру, а потім додав: «Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилася віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни братів своїх!»
Хоч Ісус думав про Свої майбутні страждання, та Він більше турбувався і молився про Своїх учнів, бо Він, як Добрий Пастир, ніколи не залишає Своїх овець, а постійно дбає про них.
Петро так і не повірив, що зможе відректися від свого Господа: він запевняв Христа, що навіть якщо всі зречуться, то й тоді він не залишить свого Господа.
ЗАПИТАННЯ:
- Як Ісус готував учнів до того, що скоро Його не буде з ними?
- Як Петро запевнив Ісуса у своїй відданості?
- Яке передбачення для Петра мав Ісус?
- Про що молився Ісус щодо Петра?