Правда – це не те, що є правдою на мою думку. Правда – це реальність, і вона не залежить від моїх думок. Мої переконання не в змозі змінити правди; вона не відносна. Існує лише одна правда, а не множина людських переконань. Мої власні думки не роблять речі істинними. На жаль, багато хто думає, що правда – відносна. Не дивно, що у своїх думках люди не мають певності!
Світські засоби масової інформації подають новини про події у світлі власних думок, а не істини. Оскільки вони секуляризовані, то ігнорують правдиву об’єктивну реальність. Правда – це не вибіркове судження і не думка, до якої прийшла більшість; правда – це особа, Ісус Христос, Який сказав про Себе: «Я – дорога, і правда, і життя» (Ів. 14:6). Також Ісус сказав: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31-32).
Ми перебуваємо в непевності, коли не мислимо і не живемо ІСТИНОЮ.
Апостол Павло навчає нас, як відновити свою впевненість: «І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:2).
До Ефесян апостол Павло пише: «Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму, вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю» (Еф. 4:17-19).
Який точний опис нашого часу і непевності думок! Апостол Павло продовжує описувати християнську відповідь: «Але ви не так пізнали Христа, якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Еф. 4:20-24).
Отже, апостол Павло закликає до повного навернення: покайтеся, змініться, вірте і довіряйте Ісусу Христу, Який є дорогою, правдою і життям.
Що потрібне, так це великий перехід від розуміння, сформованого світом, до того розуміння, яке дає нам Христос. Знову ж апостол Павло пише як висновок до заклику про мудрість: «…Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!» (1Кор. 2:16).
Щоб побороти збентеження розуму відносно правди, слід укоренитися у Святому Письмі. Почніть із Євангелій і апостольських послань Нового Заповіту, тоді ви знайдете істину, яка міститься в них.
А тоді шукайте парафію або священика, чи спільноту, чи друга, який проведе вас, допоможе відчути присутність та порухи Святого Духа і приведе до Ісуса Христа, Який є дорогою, правдою і життям. «…І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:32).