Під час підготовки до проповіді на Неділю Божого милосердя 26 квітня 1987 року для конгрегації Маріан у церкві Милосердя Божого в м. Стокбрідж, штат Массачусетс, я намагався скласти стислий підсумок послання Божого милосердя й набожності. Коли я їхав на ранкову Службу Божу до храму святого Петра в містечко Грейт Баррингтон у штаті Массачусетс, то як робоча формула склалася така абетка:
- Апелювати до Його милосердя.
- Бути милосердними.
- Вповні довіряти Ісусові.
Я використав цю схему за основу проповіді для Служби Божої, що правилася надворі о третій годині, на якій була присутня найбільша на той момент кількість людей – близько п’яти сотень. Із того часу я часто використовував цю абеткову схему для того, щоб розповісти про послання Божого милосердя і набожність.
Розглянемо, як ці пункти формувалися протягом років.
А. Апелюйте до Його милосердя
Апелювання або прохання є ключем для отримання: «Скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!» (Мт. 7:11). У Євангелії від Івана Ісус каже нам: «І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню» (Ів. 14:13,14).
І ми маємо просити про Його милосердя, яке є Його любов’ю, пролитою на нас – незважаючи на те, якими ми буваємо недостойними. Усе це дар, і Господь хоче заповнити нас Своєю милосердною любов’ю.
Є певна послідовність кроків, які ми маємо зробити, щоб отримати підготовлений для нас Господом дар милосердя. Ця послідовність налічує три кроки:
- Бажаємо: ми маємо справді хотіти Його милосердя. А якщо в нас нема такого бажання, то можемо просити про бажання бажати Його милосердя, щоб стати милосердними: «Господи, я хочу і потребую Твого милосердя, щоб бути милосердним».
- Визнаємо свою невідповідність і нездатність бути милосердними самих по собі: «Господи, я не можу цього! Але Ти хочеш і Ти можеш це зробити».
- Тож просимо: «Май милосердя до бідного грішника! Допоможи мені Своїм милосердям».
Далі повинна йти друга трикрокова послідовність, що має зробити наше прохання ефективнішим:
- Приймаємо дар милосердя з довірою, навіть якщо ми не «відчуваємо», що його отримали.
Тоді:
- Дякуємо Господу за Його дар: «Дякую Тобі, Господи, що пролив Своє любляче милосердя в моє серце».
І нарешті:
- Ділимося Його милосердям з нашими ближніми. Можемо використовувати слова, які як предмет своєї праці використовувала Мати Тереза з Калькутти: «Що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили» (Мт. 25:40).
Цих шість кроків приводять до букви «Б» нашої абетки.
Б. Будьте милосердними
Наскільки ми маємо бути милосердними? Євангеліє від Луки передає нам слова Ісуса: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:36). Але ця мета буде недосяжною до тих пір, поки не попросимо про Його милосердя і не отримаємо його з подякою та не поділимося ним з іншими: «Ви дармо дістали, дармо й давайте» (Мт. 10:8).
Оскільки Боже милосердя є безкінечне і безмежне, то немає такої межі, до якої треба проявляти милосердя. У Божому плані всіх помилувати (див. Рим. 11:32)! Далі апостол Павло заохочує нас: «Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Рим. 12:1).
Щоб отримати милосердя Господа і бути, як Він, милосердними, маємо ДОВІРЯТИ!
В. Вповні довіряйте Ісусові
Під цією буквою «В» в абетці Божого Милосердя я спочатку думав написати «Вручіть свої таємниці Ісусові», оскільки слово «довіряти» часто асоціюється з розповіданням комусь своїх секретів. Почитавши записи святої Терези з Лізьє, я зрозумів, що ми маємо не тільки довіряти Ісусові, але і вручати Йому наші таємниці, наші секрети. Тож «вручіть свої таємниці Ісусові» теж цілком підходить!
Довіряти Ісусу означає «вірити Йому, а також надіятися на Нього і любити Його». Це підтверджує моє використання мнемоніки:
- Докорінна
- Основоположна
- Впевненість:
- Ісусів
- Рятунок
- Абсолютний.
Господь прагне, щоб ми ДОВІРЯЛИ Йому, бо милосердя є люблячою нас, присутньою в нас і прагнучою освятити нас Особою – але ми маємо Йому довіряти.