Позиція постійної готовности прощати дає кожній людині можливість дійти до небесних воріт, так само шлях до пекла веде через затвердіння серця. Сатана про це знає. В Об’явленні записане одне з багатьох імен диявола: Обвинувач (див. Об. 12:10). Сатана звинувачує нас перед Богом, а також взаємно перед собою, одну людину перед іншою. Він неустанно плете інтриги, щоб нас порізнити, посварити і таким чином закрити нам шлях до неба. То він шепне чоловікові: «Поглянь, яка твоя дружина бездумна. Подивися, як вона до тебе прискіпується, їй ідеться лише про гроші і свій зиск». І відразу потім підкаже дружині: «Твій чоловік зовсім про тебе не дбає, він думає лише про пиво і телевізор. А ще він бездумно захоплюється своєю мамою». Зазвичай у кожному з цих звинувачень є менше чи більше правди, і якщо ми дозволимо, щоб ця диявольська дипломатія нас обдурила, то починається домашня війна. Кожній, навіть найгарнішій людині, можна зробити таке фото, на якому вона виглядатиме карикатурно. І це без найменшого використання фотошопу. Достатньо належним чином, тобто злосливо, розташувати об’єктив фотоапарату. Без ретуші, просто невдало.
Інша причина ворожости, сварок, суперечок полягає в цілком різному сприйнятті однієї і тієї ж дійсности. Колись, під час літургії для дітей, священик показав своїм малим слухачам аркуш картону, на якій діти побачили приклеєний малюнок собаки. Священик запитав:
– Вам подобається цей котик?
А діти у відповідь:
– Отче! Це не кіт, а пес!
Священик, вдаючи здивування, відповів:
– Хто це бачив, щоб пес мав такі вуса і пив молоко з миски?! Адже я на власні очі бачу, що це кіт!
Діти не піддавалися і з усіх боків було чути щораз голосніші вигуки:
– Це не кіт! Це собака! І він зовсім не п’є з мисочки, а тримає в зубах кістку!
Цей дивний діялог тривав ще кілька хвилин, аж поки не вдалося з’ясувати непорозуміння. Отож, з одного боку цієї картки справді був зображений кіт, а на іншому – пес. І саме тому священик бачив одну тварину, а діти – іншу. Обидві сторони мали рацію. До цього діялогу в церкві діти поставилися як до жарту священика, однак у житті такі ситуації трапляються дуже часто і закінчуються сваркою. Ось простий приклад. Одна жінка впродовж кількох тижнів не може допроситися чоловіка, щоб той відремонтував праску. Врешті якогось суботнього ранку чоловік взявся виконати це. У нього був добрий гумор, він знав, що впорається з ремонтом і вже уявляв, як зрадіє дружина. Дуже хотілося зробити їй несподіванку. Тим часом дружина повертається втомлена з нічного чергування в лікарні і всю дорогу думає про те, чи сьогодні братися робити консервації на зиму, чи почекати з цим до понеділка. Врешті, приймає рішення, що візьметься за це відразу ж, як тільки прийде додому. Це зовсім не поліпшило їй гумору, бо не хотілося весь вечір провести в кухні. Однак вона знала, що ліпше зробити це зараз і мати святий спокій. Коли зайшла до помешкання і зазирнула до кухні, то побачила на столі розкручену праску і чоловіка, який у ній щось підкручував. Обоє дивилися на той самий стіл та інструменти, але бачили зовсім інше. Чоловік, який пишався своїми технічними вміннями, дивився на майже відремонтовану праску. Натомість дружина бачила стіл, на якому були лише балаган і бруд. Вона вже зрозуміла, що не вдасться реалізувати план, який складала дорогою додому. Стіл зайнятий, на ньому не було де розкласти овочі та банки. Чоловік очікував похвали, а замість неї почув: «Не знайшов іншого часу для того копирсання!» Він, звісно, нічого не знав про консервації. Отож, дуже здивувався, а вже через хвилину дратувався, що дружина сама попросила його ремонтувати праску, а тепер зверхньо називає це «копирсанням». Чоловік дивився на праску і бачив, як гарно йому вдалося полагодити спіраль, все вичистити і замінити кілька дрібних деталей. Для цього довелося докласти чимало зусиль. А дружина бачила лише брудний стіл і навіть почала кричати, що кухня – не майстерня. Чоловік завжди витирав стіл після своїх майструвань, тому такі забруднення не були для нього найменшою проблемою. Тож, він вирішив, що дружина просто прискіпується. Прискіпується саме тепер, коли він хотів зробити щось корисне і потрібне. У таких ситуаціях добрий настрій дуже легко перетворюється в злість. Але чоловік навіть не здогадувався, що насправді крик дружини стосується зовсім не брудного стола. На її настрій вплинула і втома та важка ніч на роботі. І, врешті, невдоволення, що не вдасться реалізувати свій план. У цій сварці також мали значення й інші деталі, яких дружина в цей момент навіть не усвідомлювала. Правдоподібно, цей балаган, уся ця ситуація в кухні була лише якимось імпульсом, своєрідним претекстом, щоб розрядити свою злість та невдоволення. Тобто це ті емоції, які вона відчувала і раніше і які не мали нічого спільного з нещасною праскою.
Однак у цей момент дружина вже була надто роздратована, щоб спокійно все це усвідомити і пояснити чоловікові. Він, який не знав усього цього, нервово відсунув від себе праску, буркнувши, що дружина може сама тепер все це ремонтувати. Тепер для неї почуття кривди змішалося з безсилою злістю на чоловіка й увесь світ. А ще їй було шкода саму себе. Адже десь у глибині вона знала, що цю праску таки треба відремонтувати. І тепер уже й сама не знала, що з цим усім робити. Тож, сіла коло столу, закрила руками обличчя і розплакалася. А чоловік подумав: «Істеричка! Плаче, бо стіл забруднився. Вона сама не знає, чого хоче. Не відремонтував праску – погано. Почав ремонтувати – теж погано».
І таким чином, у цілком вдалому подружжі почалися «тихі дні». Що цікаво, у такій ситуації обидві сторони часто переконані в своїй невинності. І, частково, вони мають рацію. От тільки хтось бачить свою працю і добрі наміри, а хтось – зруйнований план своїх занять і загалом складне життя. Хтось помічає брудний стіл у кухні і роздратованість ближнього, інший – нерви і несправедливі звинувачення. А якщо під час такої сварки комусь вирветься гострий епітет, осуд на кшталт «ти мене ніколи не шанував, ти – погана людина», то справа може мати дуже серйозні наслідки. А насправді ж ніхто цього не хотів.