Подеколи той самий вибір ми переживаємо не раз, а тисячу разів знову й знову, запам’ятовуючи його на решту життя. Ричард Бах
Я почувався, наче мені щойно зацідили кулаком у живіт. Я не хотів вірити в почуте. Мій мозок застопорився на одному слові, що відлунювало в голові: «Гей, гей, гей, гей!» Це просто неможливо. Не може бути! Мій малий братик не гомосексуаліст. Але дивлячись на його стражденний вираз обличчя, я не сумнівався в серйозності його слів.
Усе в мені опиралося правді. Я не знав нікого, хто визнав би себе гомосексуалістом, а надто перед спортсменом, атлетом. Я жив у джунглях тестостерону. Цих два слова ніколи не можуть співіснувати. Такому, як я, ніхто не зізнається в гомосексуалізмі. Згодом Бог таки подарує мені глибоке співчуття до мого брата та всіх інших, кого спіткала подібна доля, але тоді в мені вирували емоції. Як же я зможу впоратися з цим? Як поставляться до цього наші батьки? Едді завжди був привабливим, і йому ніколи не бракувало дівчат та романтичних зустрічей. Два роки він зустрічався з однією дівчиною в середній школі. Він, мій брат, не був геєм. Такі речі бувають з іншими, але тільки не в нашій сім’ї!
Мої батьки навчали мене, брата і сестру любити всіх людей, як Христос; нас навчали любити грішника, але не гріх. Тому заява Едді була неприйнятна. Ми обидва знали, що Святе Письмо чорним по білому пише про гомосексуалізм. Ми читали Книгу Левіт 18:22 і 20:13, а також Перше послання до коринтян 6:9-10, які називають гомосексуалізм гидотою. Нас виховували у вірі, що Біблія була правдою, і ми знали, що не таким був Божий замисел для людської сексуальности. Що ж сталося? Як же Едді міг відійти так далеко від своїх коренів?
Розповівши мені, Едді зателефонував додому, щоб розповісти про все батькам. Вони в той час гостювали в друзів і вислухали його дзвінок лише о другій ночі. Наступного дня Едді зустрівся з батьками в їхньому домі. Він раптово став вельми серйозним. Я знаю, мої батьки мусили злякатися. Поведінка Едді цілковито суперечила його характеру.
Моїх батьків у саме серце вразило те, що їхня наймолодша дитина розповіла їм про свій вибір, свій спосіб життя, своє падіння у світ темряви. Матір благала його змінити це рішення. Але Едді був упертий. Він так далеко відійшов від усього, чого його навчали, і ми навіть не усвідомлювали цього.
Кілька наступних років наші стосунки з Едді були непрості. Він став уособленням чогось найбридкішого на землі. У своєму житті він опустився до того, що було мені огидне. Як же він посмів! Як же він посмів проголосити цей альтернативний спосіб життя і зруйнувати нашу сім’ю. Чи я зречуся його? Я не міг зносити того, що він робив, але він був моїм братом. Не раз я прокидався вночі, облитий холодним потом, хвилюючись, де він і що робить. Я боровся зі страхами щодо небезпек, на які наражається Едді через свої вчинки. Я боявся за його особисту безпеку, тужив через втрату рідного брата, мого гетеросексуального брата.
Чи у вас колись бувало так, що якісь новини цілковито збивали вас із ніг? Чи люба людина колись розповідала вам про якусь ситуацію, яка шокувала так, що ви й не знали, як діяти? Я не мав і гадки, що Бог невдовзі втрутиться в моє життя і навчить мене величезного смислу безумовної любови. Любити інших без осуду, щиро й правдиво, – саме до цього покликав нас Христос. Я мусив зробити вибір. Чи люблю я його? Так! Він згодився стати дружбою на моєму весіллі, і я відчував неймовірне щастя, коли він стояв поряд зі мною в один з найважливіших днів мого життя. Але мушу визнати, мені було нелегко відділити свого брата – його особистість і те, ким він був для мене, – від того, як він поводив себе. Чи годився я з його вибором? Звичайно, що ні! Але я знав, що любив його попри все. Я не брехатиму вам, що то було легко, але я таки усвідомив, що понад усе Едді був моїм братом, моєю сім’єю, і я просто не можу відректися від нього.
Не судити інших, щиро й правдиво, – це саме те, до чого закликав нас Христос.