«Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс. […] Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. […] на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!» (Іс. 53:4а, 11б,12б).
Господь вклав у наші серця величезну спрагу споглядання. В одній із книг святої Терези Авільської я прочитав, що ми повинні жити, обіймаючи хрест Ісуса. Знаєте, що означає жити, обіймаючи хрест Ісуса Христа? Мета цього розділу – привести вас до розуміння, що означає обіймати Ісуса на хресті.
Нещодавно, після того, як я говорив на цю тему в молитовній групі, один чоловік підійшов до мене і сказав: «Мені не подобається думка про те, щоб жити, обіймаючи Ісуса на хресті».
Те, що я відповів йому того дня, стосується також тебе і мене:
«Диявол тікає від хреста. Якщо ти тікаєш від хреста, диявол дістане тебе. Що ти вибираєш?!»
Диявол втікає від хреста – це велика правда!
Зробіть зараз знак хреста (ми повинні робити його кілька разів на день): Знаком святого хреста звільни нас, Боже, наш Господи, від наших ворогів. Коли ми промовляємо цю молитву, ми просимо Бога звільнити нас від наших ворогів… Як? Знаком святого хреста! Як тоді ми можемо уявляти себе поза обіймами Ісуса на хресті?!
Ви можете запитати: «Чи «обіймання Ісуса на хресті» означає уявити себе дві тисячі років тому, бути свідком розп’яття Ісуса, наблизитись до Нього, обійняти Його і зануритись у Його відкуплюючу Кров?!»
І це також, очима віри. Але, мій брате, «обійняти Ісуса на хресті» – означає часто шукати спасіння, яке Ісус дав нам на Своєму хресті.
Хрест Христа означає відкуплення, спасіння, примирення; він означає перехід від духовної смерті до життя; він означає перемогу над сатаною, над спокусами і гріхом. Перевірмо, що було призначено сказати Ісаї про Ісуса на хресті:
«Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс. Його ж ранами нас уздоровлено!» (Іс. 53:4а,5в).
Якщо ми хочемо підпорядкувати Ісусові наші хвороби, наші фізичні та психічні страждання, терпіння в наших сім’ях, у нашому матеріальному житті, ми повинні з усією вірою піти до хреста, бо саме там Ісус узяв на себе наші хвороби, терпіння і зцілює нас.
Ісая також говорить: «Гріх багатьох Сам носив» (Іс. 53:12б).
Саме на хресті наші гріхи і беззаконня омиті в Крові Ісуса. Кров Ісуса очищує наші гріхи, звільняє нас від смерті – ціна, сплачена за гріх, – і дає життя, життя Бога в нас. Кров Ісуса дарує нам життя спасіння, зцілення, звільнення, яке дається через любов Бога.
Ми побачили, що хрест Христа є перемогою і спасінням, він також є причиною радості, а не тільки смутку з приводу страждань Ісуса, бо перемога Ісуса на хресті є перемогою, яка спасає нас, перемогою життя над смертю.
Ви можете запитати: «Я хочу спастись і ділитись своїм терпінням, турботами і спокусами з Ісусом; я також хочу, щоб мої гріхи були очищені в Його Крові, але… що я повинен зробити?!»
Слово Боже знову дає нам відповідь, і, як ви зараз побачите, ця відповідь базується на двох уривках з Біблії:
- «А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!…» (Лк. 18:13).
- «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!» (Дії 2:38).
Перший крок у нашому спасінні – це віра. Ми повинні вірити в Ісуса! «Догодити ж без віри не можна» (Євр.11:6а). Віра є умовою нашого спасіння. Якщо ми не віримо в Ісуса і Його відкуплення, тоді ми ніколи не спасемося. Необхідно, щоб у нас була віра. Слово Боже говорить, що віра є даром Божим, але цей дар розвивається від знання Слова, яке веде нас до більшого пізнання Ісуса, і тоді наша віра в Нього зростає.
«Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде» (Мр. 16:16).
Не забуваймо також, що «віра без діл мертва!» (Як. 2:26б).
Друге, що необхідне для нашого спасіння, зцілення і звільнення, – наше покаяння. Ми молимось:
Господи Ісусе, я каюсь у своїх гріхах і у способі життя, яке приносило мені тільки страждання і привело мене до духовної смерті, темряви і гіркоти. Я прагну життя миру, як дитина Божа, життя, наповненого Твоєю любов’ю. Я хочу спастись і зцілитись Тобою, Ісусе.
Отож, через наше покаяння ми робимо другий крок до нашого спасіння.
Третє, чого навчає нас Ісус: ми повинні просити, щоб спастись Його Кров’ю. Молитва, якої Він сам навчає і якою ми повинні молитись, є така: Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене!
«А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!…» (Лк. 18:13).
Просячи Божого милосердя, ми просимо омиття й очищення у відкуплюючій Крові Ісуса, бо співчуття і милосердя Божі діють у нашому житті через Кров Ісуса, пролиту на хресті.
Жити, обіймаючи хрест, – це жити, шукаючи в нашому житті спасіння щодня і щохвилини.
«Зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння» (Фил. 2:12в).
Слово Боже говорить нам у Першому посланні Івана, що ми всі є грішниками (пор. 1Ів. 1:8). Отож, як грішники, маючи віру в Ісуса, розкаяні у своїх гріхах і просячи про Його милосердя, ми кожної хвилини віддаємо страждання і свої гріхи Ісусові на Його хресті.
Обіймаючи хрест, ми обіймаємо щастя, мир і любов Божу. Ми приймаємо цю благодать, бо Бог любить нас і посилає цю любов до нас через Ісуса, Ісуса розп’ятого.
Саме на хресті Він пролив Свою Кров за наше спасіння; пролив Свою Кров, щоб ми могли залишити життя в темряві і перейти в світло, щоб ми могли залишити духовну смерть і отримати життя, щоб ми перестали бути тільки створіннями, але стали дітьми Бога Отця. І, будучи таким чином любленими, ми можемо сказати:
Дякую Тобі, Господи! Дякую Тобі, мій Боже, Царю, Господи і Спасителю!
Ні, ми не боїмося хреста! Той, хто його боїться, – диявол. Не ми, ні! Ми діти Божі! Це повинно бути цілком зрозуміло: ми повинні жити, обіймаючи хрест Христа, бо, коли ми його залишимо, диявол добереться до нас. Ми взагалі не маємо сили, ми слабкі і добре це знаємо: мати, грішні та хворі. Але Ісус сильний! Він могутній, і з Ісусом нас ніхто не може дістати! Тільки Ісус має силу перемогти демонів, диявола і наші спокуси. Через це свята Тереза навчає нас, що ми повинні жити, обіймаючи хрест Ісуса. Не відходь, мій брате. Ти вже знаєш, що загрожує життю, яке перебуває поза хрестом Ісуса: страждання, психічна і фізична хвороба, темрява, сварки і духовна смерть.
Тому нема сенсу більше наполягати: живіть, обіймаючи хрест Ісуса, і щодня та щохвилини шукайте спасіння у своєму житті. Ісус подолав смерть і приніс любов Божу, наше відкуплення через Свій хрест і Своє воскресіння. Ісус живе з нами! Алилуя!
«Перебувайте в Мені, а Я в вас!» (Ів. 15:4а).
Смерть Ісуса була хвилиною сплати боргу, хвилиною, коли божественна справедливість була задоволена, і вона впливає на наше життя. Незабаром після цього Ісус воскрес із мертвих… І сьогодні у своїх серцях ми маємо воскреслого Ісуса. Але Слово Боже чітко говорить, що ми є грішниками. Тому, якщо ми є грішниками, – зверніть увагу! – ми повинні жити ніби «приклеєними» до хреста Ісуса, щоб наші гріхи постійно омивались у Його Крові. Нехай Святий Дух просвітить наші серця, щоб ми могли зрозуміти все це.
Уявіть зараз хрест Христа. Ідіть до нього, несучи всі свої тягарі, які маєте на плечах, несучи все своє терпіння, хвороби і гріхи, і покладіть їх на зранене тіло Ісуса.
«Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс» (Іс. 53:4а).
Ісус бере на Себе наші недуги, терпіння і гріхи. Все зло віддаймо Ісусові ще раз і назавжди!
Ви можете думати так, як я чув від багатьох людей: «Але Він уже так багато витерпів…»
Послухайте Господа: «Задля цього Я помер. Я помер, щоб взяти твої терпіння і гріхи на Себе. Тому Я помер. Я помер за тебе, бо люблю тебе, помер, щоб дати тобі життя і звільнити тебе від духовної смерті!»
«Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!» (Лк. 19:10).
Зараз Слово Боже говорить: «Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!» (Пс. 22(21):10б).
Зробімо так, як робив апостол Іван – покладімо свої голови на груди Ісуса. Дозвольте Ісусові любити вас і дозвольте Крові Ісуса омити вас. Він помер за «прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28). І куди ми можемо піти, як не до хреста Ісуса?! Ісус прагне любити нас, бо саме на хресті Він живе Своєю любов’ю до нас.
Ісус любить вас! Зараз ви, які вірите в Ісуса і розкаялись у своїх гріхах, скажіть від усього серця: Ісусе, помилуй мене! Знову і знову повторюйте: Ісусе, помилуй мене!
Покладіть руку на серце і відчуйте любов Ісуса та з відкритим серцем знову помоліться цією молитвою. Ви, які так потребуєте любові, відкуплення, милосердя, щастя, миру і життя, попросіть і одержите все, чого прагнете і потребуєте: Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене!
Ісус хоче вилити Своє співчуття і милосердя на наші серця – Він помер з цієї причини! Але водночас Він поважає нашу волю. Я ще раз благаю вас, нерішучі, цієї миті скористайтесь Божою ласкою. Зараз із відкритим серцем помоліться сильним голосом: Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене! Ісусе, помилуй мене!
Алилуя! Ісусе, помилуй мене! Помилувати – означає мати співчуття в тому люблячому серці, тому серці, яке пролило кров і воду за тебе і за мене. Чи знаєш ти, що частина тієї крові була пролита за тебе, щоб ти міг бути скропленим кров’ю Ісуса Христа (1Пет. 1:2в)? Прийми цю частину, яка є тільки твоєю, і скажи: Дякую Тобі, Ісусе, за таку велику любов! Дякую, Маріє!
«Нехай примножиться вам благодать та мир!» (1Пет. 1:2г).
Увага: якщо ви довго були далеко від Церкви, швидко знайдіть священика, добре висповідайтесь зі своїх гріхів і прийміть відпущення, певність Божого прощення в тайні Примирення.