Одного дня я переглядав старий зошит з нотатками для проповідей, зробленими понад п’ятнадцять років тому. Читаючи той зошит, я знайшов перелік цілей, які склав для своєї церкви. Я записав там таке: заповнити всі вільні місця на балконі, започаткувати 21-денний загальноцерковний січневий піст і розширити телевізійне служіння з однієї кабельної станції до цілої низки станцій.
Озираючись у минуле, було приємно бачити, що Бог здійснив далеко більше, ніж я міг собі уявити, складаючи той список. Відтоді заповнився не лише балкон, але й побудовано ще більшу будівлю – і ми заповнили її також, – а тепер взялися за розширення теперішньої святині. Телевізійне служіння розширилося до трьох тисяч станцій у кількох національних та міжнародних мережах.
Я і гадки не мав, занотовуючи ці зародки своїх мрій та ідей, що Бог оберне наш 21-денний церковний піст у національний та міжнародний рух, і щороку під час цієї події нашу Інтернет-сторінку будуть відвідувати мільйони разів. І я ніколи навіть не мріяв, що бестселер за версією «Нью-Йорк Таймс», який присвячено посту, народиться з простої мети, яку надихнув Святий Дух і щороку підтримує наша паства.
Я вагаюся, чи згадувати всі ці благословення, тому що не бажаю видаватися хвальком. Навпаки, я знаю, що Богові належить уся та слава! Але Він використовує звичайних людей, які вірять, що можуть здійснити свої дані Богом мрії.
ЗАПИШІТЬ СВОЮ МРІЮ
Чимало людей розповідають про те, що мають «візію» для свого життя, але вони не розуміють процесу здійснення цієї візії. Вони кажуть, що Бог дав їм «мрію», але, коли мине час, забувають про неї. Насправді вони не знають, як має виглядати мрія.
Мені до вподоби те, що розповідає вірш на початку другого розділу Книги пророка Авакума, тому що він підкреслює мету мрії чи візії, а також дає дуже практичну пораду про те, як поводитися з нею: «А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав. Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться. Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю» (Ав. 2:2-4).
Це корисно. Бог каже: «Запиши видіння». Скоро ви збагнете, якою є ваша візія, Бог хоче, щоб ви записали своє видіння і зосередилися на тому, що об’явив Він. Бог не хоче, щоб ви занедбали його.
А ворог не хоче, щоб ви пам’ятали про своє видіння. Він прагне відвернути вашу увагу від нього. Він хоче підмінити його на інше, щоб ви розгубилися і зневірилися. Але, записавши його, ви будете пам’ятати, що Бог промовляв до вашого серця, і зможете повернутися до тієї точки відліку та нагадати собі: «Саме це сказав Господь». Моя Біблія від палітурки до палітурки вкрита записами того, що я почув, коли Бог промовляв до мене.
Добре робити такий запис «виразним», як сказав Господь до Авакума, тому що в іншому разі ви підете хтозна-куди і будете скидатися на чоловіка, який стрибнув на коня та поскакав на всі чотири вітри. Врешті-решт він став їздити колами. Висловлюйтеся якомога ясніше. Господня дорога не складна.
Почніть з тягаря
Ще на самому початку Книги пророка Авакума читаємо такий рядок: «Пророцтво [тягар – в англ. перекладі], яке бачив пророк Авакум» (Ав. 1:1). Тягар (зазвичай ми вважаємо тягарем якусь важку ношу) був чимось таким, що він бачив (а бачимо ми очима). Я ж не понесу нічого своїми очима, чи не так? Що ж це за незвичайний вислів? Проте він не такий уже й чудернацький, якщо замислитися, тому що всяке видіння від Господа починається саме з цього – тягаря. Спершу Бог покладе тягар на ваше серце.
Яким видається цей тягар? Авакум сказав три речі про цей тягар. Він сказав: «Я відчув його. Я побачив його. І я почув його». Щось запало йому в серце, і він відчув це. Він побачив потребу, і Бог обтяжив його нею. Трохи згодом Бог обернув її на візію.
І коли вона обернулася з тягаря на візію, то стала ясною. Спершу Бог показав її Авакуму як щось відчутне, як обтяжливий тягар, і Він прямо сказав йому про це. І знаєте що? Бог не буркоче щось під ніс. Коли говорить Бог, ви не кажете: «Цікаво, чи Його це я почув». Коли Він говорить, то це не – «можливо», і не – «мабуть». Коли говорить Бог, знання приходить у ваш дух, і ви знаєте напевне. Ви думаєте: «Щойно я почув Слово Боже».
Не будьте одним з тих, хто проживе життя без жодної візії. Це просто жахливо: ніколи, ніколи, навіть краєм ока, не бачити того, що Бог приготував для вас. Святе Письмо каже: «Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини» (1Кор. 2:9-10).
А тому, так чи так, у нас немає інших виправдань, окрім небажання знати Божу візію для свого життя, тому що Бог завжди готує її для кожного з нас.
І один зі способів дізнатися, що Він приготував для вас, – усамітнитися з Ним. Проведіть час із Ним. Дайте Йому нагоду піднести вас трішки вище, щоб Він тихцем поклав тягар у ваше серце і явив видіння перед очима вашого духа.