Я говорив на початку, що оправдання даром через віру повинно стати живим досвідом всіх віруючих. Ми, католики і православні, маємо особливий засіб, щоб досвідчувати це, – святі Тайни. Зокрема, Тайну Примирення. У ній ми знаходимо надзвичайно дієвий засіб, аби щоразу по-новому досвідчувати, що таке оправдання через віру. У ній відновлюється те, що відбулося колись у хрещенні, в якому, як каже Павло, християнин «обмився, освятився і оправдався» (пор. 1Кор. 6:11). Оправдання через віру більше не є якоюсь теорією, яка пояснює, що відбулося колись, у хвилі, коли ми увірували, а стає постійно відновлюваним досвідом у нашому житті.
На сповіді кожного разу відбувається «чудесний обмін», admirabile commercium: Христос бере на Себе мої гріхи, а я беру на себе Його справедливість! У Римі, як і в будь-якому іншому великому місті, на жаль, живе багато так званих бомжів, – убогих братів, одягнених у брудні лахміття, що сплять під відкритим небом і тягнуть за собою з місця на місце всі свої мізерні речі. Уявімо собі, що трапилось би, якби одного дня було б раптом оголошено, що на Віа Кондотті – на вулиці крамниць модного одягу – є один розкішний бутік, де будь-хто з них може прийти, зняти своє лахміття, прийняти душ, вибрати собі одяг, який лиш подобається, і забрати його зі собою просто так, задарма, без оплати, бо з якоїсь невідомої причини власника охопив порив щедрості.
Саме це відбувається на кожній добрій сповіді. Ісус говорить про це в притчі про блудного сина: «Принесіть швидко найкращу одіж» (Лк. 15:22). Встаючи після кожної сповіді ми можемо проголошувати словами Ісаї: «Він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливости» (Іс. 61:10). Кожного разу тут повторяється історія митаря: «Боже, змилуйся надо мною грішним!» – «Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий» (Лк. 18:13-14).
Наші браття протестанти, хоч і не мають тайни Сповіді, часто зазнають того ж самого досвіду спасіння під час своїх покаянних літургій чи коли відповідають на так званий «вівтарний заклик» (altar call), висловлюючи своє рішення прийняти Ісуса в своєму житті як свого особистого Господа і Спасителя, просячи прощення за свої гріхи.