Понеділок: Слова, слова
“Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене”. 2Кор. 6:11
Кожен добре обізнаний консультант із сімейних питань знає, що неспроможність або небажання чоловіків виявляти свої почуття дружинам є однією з найчастіших скарг жінок. Дослідження свідчать, що маленькі дівчатка мають кращу мовленнєву здатність, ніж хлопчики; і це залишається впродовж усього життя. У дорослому віці жінка набагато краще може висловити свої думки і почуття. Напевно, Бог дав їй 50000 слів на день, а її чоловікові лише 25000. Він приходить додому, використавши 24994, і вмикає спортивний канал; вона помирає від бажання виговорити решту 25000 слів і дізнатись, про що він думає, що цікавого було на роботі і, особливо, що він відчуває до неї. Ця відмінність між ними, яка залежить від їхніх успадкованих темпераментів, є одним з незліченних прикладів їхньої унікальності.
Якщо спілкування є проблемою, тут доречний компроміс. Мовчазний чоловік повинен змусити себе відкрити своє серце і поділитись глибокими почуттями. Незадоволена дружина повинна розуміти, що, можливо, її чоловік не здатний на такий емоційний зв’язок, якого вона прагне. Вони повинні намагатися налагодити те, що ще можна налагодити, а все инше прийняти таким, як є.
Тільки між нами…
- Чи в нашому випадку є правдою те, що жінка має використати вдвічі більше слів кожного дня, ніж чоловік?
- Чи відмінності в спілкуванні створювали проблеми між нами?
- Якщо говорити про виявлення почуттів, то які зміни ти хотів (ла) б внести в наше подружнє життя?
- Що перешкоджає нам добре спілкуватись? Як нам це змінити?
Господи, допоможи нам радіти нашим відмінностям як чоловіка і жінки, ніжно та з радістю допомагати один одному скріплювати наш союз з кожним словом. Амінь.
Вівторок: Що ти сказав?
Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок. Пр. 1:5
Може, чоловіки говорять менше, ніж жінки, але обидві статі не вміють вислухати один одного. “Ти ніколи мені цього не казав (ла)” – це звичні слова в кожній сім’ї.
Я пригадую ніч, коли мій батько мав проповідь на одній службі під відкритим небом. Під час його проповіді бездомний кіт вирішив собі подрімати на трибуні. Мій 64-річний батько зробив крок назад і каблуком вмостився просто на хвіст бідного творіння. Кіт немов збожеволів, дряпаючись і щосили намагаючись звільнитися. Але батько, заглиблений у свою проповідь, його не помітив. Згодом він сказав, що думав, що це був скрип гальм автомобілів, які зупинялись біля знаку “Стоп” неподалік. Коли мій батько нарешті забрав ступню, кіт злетів, немов ракета.
Ця історія відображає проблеми спілкування, з якими стикаються багато пар. Наприклад, дружина “кричить” про увагу і близькі взаємини, але відчуває, що він навіть не помічає. Не в тому річ, що він її не чує, а в тому, що він думає про щось инше або неправильно розуміє її сигнали. Цю ситуацію легко виправити, просто “перемкнувшись” на радіостанцію свого чоловіка. Правда в тому, що мало хто з нас розуміє, що уважне слухання це і є вияв любови.
Тільки між нами…
- Якщо ми один одному щось говоримо, а воно залишається непочутим, то кого слід звинувачувати – “відправника”, “одержувача” чи двох?
- Що ти хотів (ла) сказати, але не зробив (ла) цього, бо не було уваги з мого боку?
- Як намагання більше прислухатись один до одного могло б допомогти нам ліпше прислухатись до Бога?
Дорогий Боже, навчи нас мудрости і ласки слухати. Допоможи нам звертати увагу на кожне слово, так ніби ми слухали Тебе. Амінь.