Середа: Один з парадоксів християнського життя/Четвер: Забувайте про “роль жертви”

Середа: Один з парадоксів християнського життя

Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. Гал. 6:2

Коли проблеми шикуються в щось схоже на безкінечний парад, нас можуть переповнювати почуття розпачу і безпомічности. Як один з виходів з цієї ситуації, що веде до депресії, є звернутися до когось ще. Наші власні труднощі видаються не такими загрозливими і всепоглинаючими, коли ми зайняті тим, що допомагаємо иншим вирішити їхні проблеми.

Можливостей допомогти иншим є безліч. Відвідайте хворого. Спечіть щось для ваших сусідів. Допоможіть по господарству літньому інвалідові. Використайте ваш автомобіль, щоб допомогти тим, у кого його нема. І, найголовніше, будьте гарним слухачем. Инколи людині найбільше потрібен друг, який розділить важливі моменти її життя.

Це один з найбільших парадоксів християнського життя: коли ми розділяємо чийсь біль, то ми часто забуваємо про власний. Коли ми допомагаємо иншим, то перестаємо допомагати собі. Коли ми беремо тягар инших, наш стає легшим.

Тільки між нами…

  • Що ти робиш, коли ти засмучений (а) чи пригнічений (а)?
  • Чи можу я допомогти, коли ти почуваєшся пригніченим (ою)?
  • Як Ісус допомагав тим, які занепали духом?
  • Чи є хтось у складній ситуації, кому потрібна наша допомога?

Дорогий Боже, дякуємо Тобі за Твою доброту в час проблем. Зроби нас Своїми інструментами, щоб допомагати іншим у біді. Допоможи нам відчути Твою підтримку і відданість. Дякуємо Тобі, що благословлятимеш нас, якщо ми діятимемо так. Амінь.

Четвер: Забувайте про “роль жертви”

Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. 1Пет. 2:21

Сьогоднішні загальноприйняті погляди схиляють нас вірити, що усі ми маємо причини злитися через упередження, які оточують нас. Уявна дискримінація поширюється на дівчат, хлопців, зрілих людей, гомосексуалістів, наркоманів, п’яниць, атеїстів, людей з надлишковою масою тіла, лисих, низькорослих, неосвічених, жінок (які становлять 51,2% населення), а також на білих людей. Майже немає живої людини, яка б не виступала проти гнобителя в тому чи иншому розумінні. Я називаю це “робити жертву з кожного”.

Беззаперечно, є малозабезпечені люди серед нас, яким потрібен державний захист і особливе ставлення, зокрема національні меншини. Але ідея, що більшість людей є використаними і до них зневажливо ставляться, є надзвичайно руйнівною. По-перше, тому що віра, що “вони використовують мене”, паралізує нас і веде до безнадійности і відчаю; по-друге, тому що вона ділить людей на окремі і конкуруючі групи і налаштовує їх один проти одного.

Святе Письмо дає нам кращу пораду. Воно навчає нас дякувати Богові кожного дня за Його благословення і зосередити нашу увагу не на собі, а на тих, кому менше пощастило. Там немає жодних слів підтримки і схвалення знущання над людьми. Не піддавайтесь цьому.

Тільки між нами…

  • Чи ми звинувачуємо когось чи щось через умови, які з нами стались?
  • Як роль жертви веде до того, що ми здаємось?
  • Що Бог нам обіцяє за нашу земну боротьбу?

Господи, пробач нам наше бажання бути “жертвою”. Покажи нам, які труднощі ми можемо змінити, а які нам слід приймати як вияв Твоєї любови. Обдаруй нас Своєю радістю і милосердям в обох випадках. Амінь.

Попередній запис

Понеділок: Керування думками/Вівторок: Чарлі Ведемеєр

Наступний запис

П'ятниця: Остерігайтеся пасток/Субота: Наш Бог радости