П’ятниця: Мрія пітчера
Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він. Пр. 11:25
У 1985 році здійснилась мрія усього життя Тіма Берка, коли він став пітчером у Монреаль Експос. Він швидко довів свою цінність, встановивши рекорд як найрезультативніший виступ новобранця.
У наступні роки Тім і його дружина Крісті усиновили четверо дітей, які народились із значними захворюваннями чи вадами. Ні Тім, ні Крістіна не були готові до тих величезних вимог, які така сім’я потребувала. Через суворий графік Тім рідко був поряд, щоб допомогти.
Року 1993-го, лише три місяці після підписання контракту на 600000 доларів, Тім вирішив звільнитися. Коли його запитали про це дивне рішення, він відповів: “Без мене бейсбол проживе. А я є єдиним батьком моїх дітей”.
Ви можете запитати себе як пару, чи наш сьогоднішній спосіб життя, наші мрії і цілі збігаються з Божим бажання, щоб ми мали щедру душу? Щедра душа Тіма Берка стала причиною його відмови від омріяної ним кар’єри, відповідно, і багатства, яке вона приносила. Однак його вчинок буде вартим цієї жертви, його шлюб і благополуччя чотирьох дітей, якими Бог призначив йому піклуватись, принесуть йому вічні дивіденди. Ось це і є Божою ідеєю чудового кар’єрного зростання!
Тільки між нами…
- Чи було в тебе таке, що ти повинен (на) був (ла) відмовитись від своєї мрії заради когось?
- Як ти почуваєш себе через це зараз?
- Які в тебе є нові мрії щодо себе і щодо нашої пари?
- Як ми можемо допомогти один одному досягти їх?
Дорогий Господи, ми відмовляємось від егоїстичних мрій чи амбіцій, які утримують нас від кращого життя, яке Ти нам підготував. Покажи нам Свій кращий задум. Ми хочемо виконувати Твою волю з радістю і надією, тому що ми довіряємо Тобі. Амінь.
Субота: Невимушена щедрість
Подивіться, яку любов дав нам Отець… 1Ів. 3:1
Ми не випадково почали нашу тижневу розмову про щедрість з історії про маленького хлопчика. Часто діти є найкращими нашими вчителями.
Багато років тому, у тиждень мого дня народження, наша сім’я вирішила прогулятися місцевими торговими центрами. Раян, якому було вісім у той час, відкрив свою скарбничку і витягнув п’ять доларів, які складав для чогось особливого. Коли ми прогулювались вздовж вітрин, насолоджуючись проведенням часу разом, Раян сказав, що він хоче сам зайти в іграшковий і зоомагазин. Ми визначили час і місце зустрічі, і він пішов. Через пів годинки він повернувся з усмішкою від вуха до вуха. Раян сказав: “Мамо, це тобі на день народження. Але відкрий це зараз!” З виразу його обличчя було зрозуміло, що він дуже хоче, щоб я відкрила цей подарунок там, на алеї. Тому ми знайшли найближчу лавку. Він сказав, що його подарунок коштує купу грошей. (Він витратив на нього усі п’ять доларів)
Поки покупці проходили мимо, він із захопленням спостерігав, як я розгортала пакунок. Коли я подивилась на його вміст, мене переповнили емоції. Він не міг купити цей подарунок в іграшковому чи зоомагазині. Це навіть не було тим, що можна було б очікувати від восьмилітнього хлопчика. На моїх колінах був набір письмового приладдя. Ручка зі страусиного пера була схожою на старомодне перо, яким Бен Франклін, імовірно, підписував Декларацію про незалежність. Підставка була білого кольору з рожевими квіточками по краях.
Мої очі наповнились слізьми, коли я обнімала свого сина і дякувала йому за такий екстравагантний подарунок. Відтоді минуло багато років, а я досі зберігаю цю ручку як спогад про невимушений подарунок любови Раяна.
Більшість з нас схильні тримати наші гаманці туго закритими, замість того, щоб скористатись нагодою поділитись. А якщо ми і ділимось, то робимо це тоді, коли це зручно і вигідно нам, а не людині, яка отримує.
У своїх шлюбах ми маємо безліч можливостей практикувати дитячу невимушену щедрість, без прихованих мотивів, необхідности чи якоїсь вигоди. Чим більше ми віддаємо і отримуємо такий вид любови, тим більше ми відчуватимемо Божу любов у своєму домі. Я думаю, що апостол Іван мав на увазі “невимушену щедрість”, коли писав: “Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими” (1Ів. 3:1).
Ширлі Добсон