У XIX столітті в Росії, в одному містечку, де жили здебільшого євреї, дві родини намагалися видати заміж своїх доньок. І ось сват знаходить двох показних кандидатів на чоловіків у віддаленому поселенні. Чоловіки вирушають на зустріч зі сватом, та під час подорожі на них нападають козаки, і один із кандидатів гине.
Обидві мами дуже задоволені тим юнаком, який вижив. Кожна з них твердить, що вцілілий молодик створений саме для її доньки. Оскільки їм не вдається самостійно вирішити суперечку, жінки вирушають до равина.
– Равине, ти – людина мудра і справедлива. Скажи, як нам чинити?
– Розріжте чоловіка навпіл, і нехай ваші доньки візьмуть собі по половині.
– Це ж страшно! Я ніколи не зроблю чогось подібного, – обурюється одна з матерів. – Я не дозволю його вбити. Нехай краще моя донька знайде собі іншого.
– Та-а-ак, розріжмо його, – задоволено говорить друга.
– Рахиле, можеш забирати молодика, – каже равин першій матері, а потім звертається до другої і каже: – А ти – справжня теща.
*
Немає словника, в якому крім дослівного значення терміна «теща» чи «свекруха» як «мати чоловіка», «мати дружини», не було б подано переносне значення: «авторитарна жінка, яка любить домінувати і критикувати поведінку інших». У гіршій версії теща – це «деспотична особа, сварлива і владолюбна» (Словник італійської мови, Treccani).
Було б наївно припускати, що оскільки ми доволі швидко ліквідували інститут родини, то водночас нам вдалося ліквідувати інститут тещі. Нічого подібного. Теща існує надалі і, цілком можливо, існувала завжди.
Гіпотеза, яка стосується існування матріярхальної цивілізації в минулому, постійно втрачає своїх прихильників, у міру того, як ростуть наші історичні знання, а насамперед у міру того, як ми пізнаємо інтелігентність та кмітливість жінок, які з давніх-давен знають про те, що аби контролювати ситуацію, не потрібна формальна влада, достатньо реальної. Влада жінок – це їхня здатність передавати життя, а також здобувати та готувати їжу. Завдяки цим умінням жінка творила історію, не чекаючи дозволу якого б то не було чоловіка: короля, володара, воїна тощо. Цієї влади жінкам не відібрало ані погане ставлення до них (адже зі стількох жінок знущалися, часто – дуже жорстоко), ані несправедливий поділ прав. Жінка всюди була абсолютним володарем, незалежно, чи в убогій хатині, чи в королівських апартаментах.
Якщо священики відпускали королям гріхи і радили їм, які справедливі війни варто було б розпочати, то жінки, матері-королеви (тобто короновані тещі), куртизанки не лише давали їм поради у сфері дипломатії та внутрішньої політики, а й часом брали справи у власні руки. Натомість жінки нижчого походження вміли приборкувати чоловіків чи синів-невдах, хоча давалося їм це величезною ціною. Легалізація влади жінок ніколи не була необхідною. Вони самі завжди усвідомлювали свою могутність і використовували її, хоча й доводилося за це дорого платити і, як то кажуть, із власної кишені.
Дивовижний опір жінок упродовж віків та їхнє вміння впливати на чоловіків дозволили їм досягти успіху в сучасному світі. Йдеться про особистий, родинний, культурний, економічний, етичний та естетичний успіх. Це успіх, якого було досягнено всупереч усьому і всім, який не сприймали в суспільстві, яким не вміли розпоряджатися, та він був безсумнівний.
У здобутті цього успіху є й заслуга тещі. А можливо, це саме завдяки їй влада жінок залишилася недоторканою та санкціонованою? Теща – це жінка в гострішій версії, це тверда жінка, витривала, не надто схильна до компромісів, досвідчена, метка і спритна. Вона здатна на шантаж. Це жінка, з якою варто бути обережним. І в цьому – її сила.