Дороговказ номер один: Біблія
Я уявляю, про що багато з Вас зараз думає. Тільки-но я кажу, що першим дороговказом є Біблія, Ви відчуваєте нестримне бажання позіхнути. «Нудно! Припини, Біле, хіба ти не можеш назвати нам щось яскравіше?»
Але я б виявив недбалість, якби не вказав на найнадійніший, найпродуктивніший і найефективніший спосіб отримати Боже керівництво – Біблію. Практично все, що нам потрібно знати, є там. Єдине, що упущено, – це деталі. Бог загалом описав, як нам жити, любити, розмовляти, піклуватися про наші тіла, вчиняти з грошима, молитися, виконувати ролі сім’янина, працівника та багато іншого.
Інколи дивує, наскільки багато рішень, які ми повинні прийняти, є дійсно безглуздими. Це чітко описано в Біблії. Якщо б хтось звернувся: «Може, мені продати будинок, взяти всі гроші і купити лотерею?», я би впевнено відповів: «Бог сказав би тобі однозначно “ні”». Святе Письмо чітко висловлюється про схеми швидкого збагачення чи спроби заробити на життя азартними іграми.
Якщо представник бізнесу сумнівається, чи варто говорити правду потенційному клієнту, чи краще збрехати, – то це ще один вияв безглуздя. Така людина не повинна проводити весь день у сумнівах на роздоріжжі, намагаючись прийняти рішення. І повинна сказати правду.
Якщо Ви християнин, то чи слід Вам одружуватися з людиною, яка не є вашого віросповідання? У Другому посланні до Коринтян 6:14 є чітка відповідь «ні» (через причини, які стануть очевидними з часом).
Прямою і зрозумілою дорогою до Божого керівництва є Його слово – Біблія. Ми часто її на свій ризик ігноруємо. Але інколи нам потрібні більш конкретні вказівки до застосування Святого Письма і Бог передбачає допомогу Святого Духа.
Дороговказ номер два: свідчення Святого Духа
Наступним дороговказом Бога є свідчення Святого Духа. Тоді як покора є гаслом Святого Письма, віра є гаслом Святого Духа. Ми повинні вірити в силу Святого Духа як провідника, що Його обіцяє нам Ісус у Євангелії від Івана 15:26.
Можливо, ця форма керівництва викликає у Вас побоювання. Ви не одні. Багато людей почуваються розслабленими через провід Святого Духа, але так бути не повинно. Повірте мені – видіння і слова, які лунають з-за хмар, не є Його звичними методами. (Принаймні, зі мною такого не траплялося.) Бог керує нами, даючи ніжні духовні підказки.
Я відчув це на собі. Багато таких випадків описані в цій книзі, але один із найважливіших трапився понад тридцять років тому, коли я намагався стати бізнесменом. Моїми основними предметами в коледжі (перші два роки) були економіка та менеджмент, і я планував обрати шлях батька, а пізніше долучитися до сімейного бізнесу.
Святий Дух дав явну підказку, коли скерував мене допомогти другу сформувати молодіжну християнську групу. Це було радикальним відхиленням від попередніх планів, але я дотримувався Його вказівок і вирішив присвятити молодіжній місії решту свого життя. Але потім Святий Дух знову почав давати мені підказки, і цього разу я повинен був заснувати церковну спільноту в приміщенні колишнього кінотеатру (я також сміявся, коли таке вперше спало на думку).
Можливо, дехто з Вас запитає: «На що це схоже, Біле? Що ти відчув?» Я б описав це так, ніби Святий Дух оволодіває твоєю увагою, створюючи неспокій у твоєму серці. Це відчуття неспокою змушує пригальмувати і прислухатися до підказок. Потім, коли Ви отримуєте підказку, обміркуйте її уважно і з молитвою. Якщо Ви відчуєте зростаюче відчуття спокою, то це керівництво є справді від Бога, і починайте йти в цьому напрямку. Під час просування вперед прислухайтеся до того, чи Ваш спокій зростає ще більше. Якщо так, продовжуйте йти; якщо ні, – зупиніться.
Інколи ми любимо все занадто ускладнювати. Зрештою, нас створив Бог, і Він знає нас найкраще. Він уміє промовляти до кожного так, щоб ми Його розуміли.
Дозвольте застерегти: новонавернені християни повинні з таким видом керівництва бути особливо обережними. Якось один чоловік мені сказав: «Бог говорить мені звільнитися з роботи і піти проповідувати людям вулицями Чикаго. І Він також сказав, що хтось допоможе моїй дружині та дітям фінансово».
Я подивився на цього чоловіка. Мені сподобалися його щирість та бажання ризикнути, але засмутив брак мудрости і розуміння Святого Письма. Біблія однозначно говорить: якщо ми не піклуємося про свої сім’ї, то ми «гірші за невіруючих». Я повинен був ніжно сказати цьому чоловіку: «Боюся, що ти неправильно все зрозумів». Якщо Святий Дух справді підштовхував до чогось, то Бог мав би дати підказку, як забезпечити сім’ю. Бог не закликає нас поводитися, як духовні шизофреніки, і доводити свою «віру», навмисне порушуючи обіцянки з інших сфер нашого життя.
На жаль, дехто з нас сприймає почуте саме так і тому втрачає основну думку. Ми зарікаємося ніколи не піддаватися таємничим підказкам. Це сумно, адже якщо ми проігноруємо їх, то упустимо Боже керівництво, яке робить християнство такою ризикованою справою.
Дороговказ номер три: поради мудрих людей
Дороговказом номер три є поради мудрих людей. У книзі Приповістей 24:6 сказано: «Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників». У тій же книзі 12:15 написано менш загадково: «Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради».
Богонатхненний автор книги Приповістей усвідомлює: більшість ретельно намагається стати такими людьми, якими нас хоче бачити Бог, і виконувати ту роботу, яку Він приготував для нас, але часто трапляються помилки, які переривають прогрес. Бог часто веде нас стежкою, керуючи через поради друзів чи довірених духовних наставників. (Потрібно було б створити окремий розділ і описати, як Бог використовував людей у моєму житті для підбадьорення, докорів та допомоги в розумінні Його керівництва.)
Сьогодні ми повинні бути обережними. Кожна церковна спільнота має частку «самопроголошених радників», людей, які не є визнаними церковними лідерами, але хочуть нав’язати Вам свою думку. Така порада нічого не вартує.
Ми також повинні уникати пастки занадто великих очікувань від порад. Можливо, підсвідомо ми думаємо: «Бог не скаже про свої плани, тому мені потрібно знайти мудрого християнина, а він уже скаже, що робити». Це призведе нас до пастки «слабких і надмірно залежних». Будь ласка, будьте обережними.
Відповідальність прийняти рішення залишається на наших плечах. Найкраще тоді порозмовляти з декількома мудрими і побожними людьми та сказати їм: «Слухай, у тебе більше досвіду в духовних справах, ніж у мене. Ти знаєш Бога, і ти знаєш мене. Ти знаєш мої схильності і слабинки. Ти б не міг мені щось порадити?» Після вислуховування свого радника обміркуйте все і вирішіть, якою мірою прислухатися до його слів.
Зверніть увагу: я порадив порозмовляти з кількома людьми, а не з однією особою. Досвід свідчить: у моєму житті все складається краще за наявности багатьох духовних наставників замість одного. Всі ми – навіть найбільш зрілі – маємо слабинки, і перевагою Церкви – «Христового Тіла» – є «обирати» відповідно до своїх потреб. Уявіть, що Церква – це «шведський стіл» мудрости!
Наприклад, моїм богословським наставником протягом двадцяти п’яти років був доктор Гілберт Білізікян. Він дав мені кращих богословських настанов найбільше з усіх знайомих. Але коли я потребую поради стосовно дітей, то телефоную чоловікові з моєї церковної спільноти, що, як я вважаю, є найкращим батьком. Якщо потрібно прийняти рішення про фінанси, я звертаюся до ще іншої людини. Якщо ж бракує емоційної ясности, я йду до мудрого християнського радника.
Це називається здоровим глуздом. Мій окуліст може порадити коригуючі лінзи, але я не запитую його про планування переможної стратегії для наступної регати. З іншого боку, я не запитую свого радника з вітрильного спорту, як послання апостола Якова узгоджується з посланнями апостола Павла.
Отримайте всі можливі добрі поради, але пам’ятайте: це є лише одним із дороговказів. Є ще інші, варті розгляду, як-от: дороговказ номер чотири – наш власний план.
Дороговказ номер чотири: наш власний план
Бог часто відкриває Своє керівництво нашим життям навіть через спосіб створення. Дивовижною правдою є те, що Бог почав керувати нами ще до нашого народження! Створивши нас із певною індивідуальністю та унікальними вміннями, Він уже визначив наші дороги.
У Псалмі 139:14 сказано, що ми «дивно» створені, але там не згадується, що ми всі не схожі. Ви є єдиним у своєму роді, оригінальним, обдарованим, з унікальними вміннями і талантами, що не спостерігалися впродовж усієї історії цивілізації.
Грег Фергюсон є одним із наших церковних вокалістів і автором пісень. Ми разом часто займалися спортом і під час пробіжок розмовляли. Одного разу я запитав про робочий день. Наступних декілька хвилин Грег приділив опису подій. Він співав для радіо- та телепередач, записувався на студії в центрі Чикаго. Коли Грег це розповідав, у мене підкошувалися ноги. У нас склалися чесні стосунки, тому я сказав: «Грегу, я б ненавидів таку роботу!»
Грег запитав: «А що ти робив сьогодні?» І я про все розповів – навчання, зустрічі, стратегічні засідання, планування бюджету. Грег відреагував так само відверто: «Я б ненавидів таку роботу! Я б не робив цього і за мільйон доларів».
І знаєте що? Гадаю, Бог під час нашої розмови посміхався. Можу закластися: Він був задоволений тим, що двоє християн усвідомлюють про наділення Творцем різними талантами і прагненнями.
Мені до вподоби власне життя, – і той факт, що Грегу не до душі моя робота, нічого не змінює. І навпаки.
Нещодавно я повертався додому літаком, і мене раптом охопило задоволення від роботи. Я схилив свою голову і почав молитися: «Боже, я навіть не можу уявити себе на іншому місці. У Вілов Крік стільки роботи. Там так багато креативности і життя. Я просто люблю її. Дякую, що покерував моїм життям саме так!»
Однак, якби я спробував досягти успіху в професії Грега, то зненавидів би життя. (Як і кожен, хто повинен був слухати мій спів!)
Кожен із нас повинен запитати: «Боже, як той спосіб, в який Ти мене створив, придатний для цього рішення? Чи це рішення справді є придатним, чи всі причетні до нього приречені на розчарування?»
Одним із найактивніших лідерів Нового Заповіту є апостол Павло. На щастя, ми знайомимося з Павлом ще до навернення в християнство, а це допомагає нам краще зрозуміти його особистість. Він був дуже наполегливим. Якщо він щось пообіцяв – начувайтеся! Як щирий єврей Павло повинен би був триматися подалі від християн. Але Павло виявився надто завзятим. Він мав на меті не просто уникати контакту з послідовниками Христа. Він хотів знищити їх! А потім він зустрів Христа дорогою в Дамаск.
Гадаєте, що після цієї розмови Бог такого енергійного чоловіка, як Павло, відправив би витирати порох із полиць семінарської бібліотеки? Я так не думаю. Бог скерував Павла в місця найбільшого опору створювати Церкви, які б змінили життя людей у цих суспільствах – і по суті весь хід історії. Таке призначення зламало б більш слабку людину, але не енергійного Павла. Божа дорога для життя ідеально вписувалася в його природу.
Ми повинні при прийнятті рішень пам’ятати про свою унікальність. Наша особистість є одним із найважливіших дороговказів у межах Божого керівництва.