Де мені знайти доброго чоловіка? Усіх хлопців у школі цікавить лише одне.
Кожна жінка заслуговує на чоловіка, якого цікавить лише одне: виконувати Божу волю. Тому чекай на хлопця, намірами якого буде любити тебе чистою любов’ю й допомагати тобі йти до Бога. Не погоджуйся ні на що менше. Тут ти можеш подумати: «Так то воно так, але де я його такого знайду? Поки він з’явиться, я вже буду в будинку для стареньких».
Довір цю справу Божим рукам. Наявний час використай на те, щоб беззастережно віддавати себе Господу, будуючи Його Царство, а твоє власне королівство довір будувати Йому. Занадто часто люди настільки переживають про те, як знайти Когось Саме Того, що марнують можливість служити Богові, поки ще живуть самі. Твоє ж завдання – довірити свою самотність Христові. Дивися більше на Нього, ніж на можливих кандидатів у супутники життя.
Я беззастережно вірю, що найміцнішими є ті подружжя, в яких і чоловік, і жінка до шлюбу вміли прийняти дар життя в самотності. Часто не приймаємо цього дару, бо чекаємо на дар подружжя або виснажуємо себе турботами про мінливі стосунки. Святий Павло казав: «Навчився я бути задоволеним із того, що маю» (Фил. 4:11). Коли жінка не навчиться бути задоволеною зараз, у подружньому житті вона може забажати й далі залишатися самотньою. Врешті, одруження не змінює тебе зсередини, ти надалі залишаєшся тією ж людиною.
Окрім того, якщо жінка щаслива й задоволена днем сьогоднішнім, вона привабливіша. Ідеальна жінка, про яку говорить Біблія, «сміється вона до прийдешнього дня» (Пр. 31:25). Її думки про майбутнє радісні, бо надію вона покладає на доброту Божу. Перш ніж укладемо щасливий шлюб, треба навчитися бути щасливими в житті самотньому. Таким чином наше щастя не залежатиме від зовнішніх обставин, а від радості внутрішньої. Колись я запитав у монахині з ордену Сестер Місіонерок Любові, чи щаслива вона в місті, до якого її прислали, – за тисячі кілометрів від дому. Вона відповіла: «На будь-якому місці, де Ісус бажає мене бачити, я щаслива». Навчися знаходити радість у такий самий спосіб, довіряючись Богові. Після заручин може вже ніколи не бути стільки часу, щоб служити Богові без обмежень.
Найкращим чоловіком і батьком буде той хлопець, серце якого звернене лише до Бога. Тож будьте такими обоє. Хочеш мати Божого чоловіка – будь жінкою для Бога. Взагалі доброчесні чоловіки шукають доброчесних жінок. Уяви собі всі позитивні риси, які мав би мати твій майбутній чоловік: щоб був вірним, святим, шанобливим, люблячим, чистим і так далі – і запитай себе: «З огляду на те, як я живу, чи заслуговую я на такого хлопця?» Якщо ні – стань такою, яка скаже «так». Кожен помиляється, але кожен має можливість змінитися й вибрати доброчесне життя.
Зростаючи в чесноті, набудеш великого впливу на чоловіків. Багато жінок розчаровані через те, що в шкільні роки бачили не найкращих хлопців. Але те, яким буде той чоловік, котрому жінка сподобається, дуже сильно залежить від неї самої. Одна жінка казала: «Він буде джентльменом настільки, наскільки вимагатиме цього вона»[1]. Факт залишається фактом: бажання догодити жінці є одним із головних для чоловіка, а жінка, котра поставить високу планку, має більше шансів бути привабливою для молодих чоловіків, які хотіли б відповідати її високим стандартам. Коли хлопець хоче втішатися присутністю дівчини, то не побоїться бути джентльменом. Жінка, котра скаже, що це нереально, далі так само буде розчарована необхідністю задовольнятися тим, що є. Якби лишень дівчата усвідомлювали свою силу, якою вони здатні допомагати хлопцям перетворюватися на чоловіків!
Встанови високу планку. Шукай хлопця, котрий візьме на себе ініціативу чистих взаємин. Уяви, що всі дівчата в школі чи у виші вирішать чинити саме так. Напевно, багато хто з них не матиме з ким домовитися про побачення на наступні вихідні, але для хлопців це було б конкретним знаком, що дівчата серйозно ставляться до того, чи люблять їх, чи ні. А хлопці вже швидко б зорієнтувалися, як намагатися бути гідними таких дівчат.
А просто зараз молися за свого майбутнього чоловіка й за розпізнання свого покликання. Мені доводилося читати про п’ятнадцятирічну дівчину, котра якоїсь зимової ночі раптом відчула, що мусить молитися за свого майбутнього чоловіка. Коли за якийсь час вона його зустріла, то довідалася, що тієї ночі, коли вона молилася за нього, він був на війні й брав участь у битві, де майже всі його побратими загинули, а його життя було врятоване[2]. Бог дійсно чує наші молитви.
Тож перебувай у спокої і пам’ятай, що Бог піклується про прагнення твого серця. Той, хто створив цілий Всесвіт, не оминає Своєю увагою і найменших деталей.
Колись у Калькутті один індус, що мав хвору доньку, прийшов до Матері Терези. Вона не мала ліків, яких потребувала хвора дитина; такі ліки до Індії завозили з-за кордону. Під час їхньої розмови зайшов чоловік із кошиком ліків, і в ньому просто зверху лежали саме ті препарати, що були потрібні для лікування хворої дівчинки. Мати Тереза сказала: «Були б вони всередині – не помітила б. Прийшов би він раніше – також не звернула б уваги. Але саме тоді Бог у Своїй чуйності серед мільйонів і мільйонів дітей цілого світу схилився над бідною дитиною зі злиденних районів Калькутти й послав саме в той час саме таку кількість ліків, яка була потрібна, щоб урятувати їй життя»[3]. Тож знай, що твоє майбутнє перебуває в надійних руках.
Де, коли і як я зможу знайти собі добру дівчину?
Світ знайомств між хлопцями й дівчатами багато хто з одинаків уявляє собі десь так: «Бог сотворив Землю – п’ятсот десять мільйонів квадратних кілометрів, якщо казати точно. Потім Бог сотворив мою другу половину й десь там її помістив. Моє завдання – знайти її, а Бог, зі Свого боку, здається, намагатиметься приховувати її від мене настільки довго, наскільки це буде фізично можливо. Це все дуже делікатна справа. Якщо я сяду обідати не за тим столиком або виявлю хоч трохи неуважності, можу її вже не зустріти. Моя доля може прослизнути мені крізь пальці через мою необережність. Не шкодуватиму зусиль, аж поки її не знайду». Якщо це вам нагадує щось особисте, то саме час віддати цю турботу Богові. Шукай Його більш наполегливо, ніж Саме Ту Єдину. Чи вважаєш, що коли залишишся сам на деякий час, щоб якнайбільше зосередитися на Ньому, то Він дозволить, щоб жінка, котра Ним самим призначена для тебе, отак просто промайнула повз тебе? Зазвичай коли ми концентруємося на служінні Господу, то розв’язуємо Йому руки в наших справах – саме через те, що вже не намагаємося стати Йому поперек дороги. Гадаю, Бог часом хоче нам «підіграти», а ми своєю нетерплячістю й самодіяльністю заважаємо Його задумам розкритися в усій повноті.
Ти ж натомість подумай: «Якщо я покликаний до життя в подружжі, то Бог бажає моїй майбутній дружині якомога кращого чоловіка. Та з мене не буде такої власне Божої людини, якщо байдикуватиму, поки Господь не приведе до мене Саме Тієї Єдиної. Коли мені настане час стати батьком, я матиму обов’язок переказати своїм дітям дар віри. Але як я це робитиму, якщо перед тим Бог не дасть мені цього дару? А як Він може мені його дати, як не через очищення моєї віри на шляху випробувань?». А це і є саме той час, коли Він може тобі його дати. Це і є те місце, де, за Божим задумом, ти мав би перебувати.
Тож просто зараз прийми цей період самотності. Не будь у ній лише частково.
Чи не доводилося тобі коли-небудь розмовляти з кимось й одночасно роззиратися навколо, думками бути десь далеко? Кілька років тому я зустрічався з отцем Майклом Сканланом, ректором мого університету. Ми лише двадцять хвилин розмовляли в його кабінеті, та я ніколи не забуду, наскільки він був присутнім саме для мене. Мабуть, був ще мільйон інших речей, що потребували його уваги, але розмовляв він зі мною так, наче я був єдиною людиною на землі. У такий самий спосіб маємо жити повністю в теперішній момент, роблячи те, що робимо, і перебуваючи там, де перебуваємо. Коли б Господь хотів, щоб ми були зараз десь в іншому місці, чи не були б ми саме там?
Зовсім не важко змарнувати молодість, роблячи котрусь прийдешню подію чи якусь особу з майбутнього джерелом нашої радості. Немає нічого поганого в повних утіхи думках про майбутнє подружжя, та якщо занурюємося з головою в очікування, передбачення та сни наяву, то самі себе катуємо найтяжче, а для побудови Царства Божого робимо дуже мало. Можемо так загрузнути в смутку за минулим і в побоюваннях за майбутнє, що не дамо собі й хвилини спокійно посидіти в мирі Христовім, яким Він обдаровує нас сьогодні. Можемо так сильно зосередитися на пошуках Саме Тієї Єдиної, що радість самотнього життя для нас буде втрачена.
Не погоджуйся на відчуття розпачу, а наближайся до Бога, якщо зараз маєш період самотності. Уникай жаліти себе. Якщо почуваєшся самотнім, служи тим, котрі ще більше самотні. Запитай себе: скільки бездомних я знаю на ім’я? А ще важливіше пошукати в себе вдома тих, хто спраглий любові. Стаючи більш чуйним до потреб людей, що живуть з тобою під одним дахом, вчишся бути кращим чоловіком своїй майбутній дружині.
Аби віднайти саме ту, маєш учинити себе саме тим. Здається, більшість самотніх людей більше переймається тим, щоб знайти ідеального партнера, аніж тим, щоб самому стати ідеальним партнером. Можливо, це є поясненням, чому їм так тяжко з їхніми пошуками. Отож учини себе таким чоловіком, яким Бог хоче тебе бачити, а особливо зростаючи як людина молитви. Не чекай на іншу особу, котра мала б тебе доповнити. Нехай це буде Бог. Деякі юнаки вважають: «Оскільки жінку вважають “кращою половиною”, то, доки її не знайду, буду наповнений на 50 відсотків. Коли ж знайду її, то вона заповнить мою порожнечу й подбає про всі мої емоційні потреби». Коли такий хлопчина знайде собі подругу, це буде ситуація заручника, а не дружні взаємини.
Нам треба навчитися радіти з любові єдиного Бога, і лише потім спроможемося щиро покохати іншу людину. Якщо ти старшокласник, постарайся зрозуміти, що зовсім небагато хлопців знаходять своїх майбутніх дружин саме в шкільні роки. У тебе ще багато часу, і немає жодної потреби входити в інтенсивні стосунки вже зараз. Більшість людей знаходить своїх подружніх партнерів, здобуваючи професійну освіту (або пізніше), а одружуються вже після навчання.
Наступний крок – піти туди, де є хороші дівчата, – до церковних молодіжних груп (а не до пивбару). Найважливіше ж – передусім шукати Царства Божого (див. Мт. 6:25-34). Він про все піклується, тож перебувай у спокої, бо Він добре знає свої задуми щодо тебе (див. Єр. 29:11-14).
[1] Е. Elliot. Passion and Purity, 145.
[2] D. Gresh. And the Bride Wore White. Moody Press, Chicago 1999, 70.
[3] A. Stern, M.D. Everything Starts from Prayer. Ashland, Ore.: White Cloud Press 1998, 130.