ЖІНОЧНІСТЬ

Суттю жіночности є материнство. Воно не вичерпується народженням дітей, як це комусь видається. Материнство конкретної особи починається в момент зачаття. Сперматозоїди батька вирішили, що це буде дівчинка. Вже в момент народження в її яйниках існують зав’язки кількасот тисяч яйцеклітин, із яких лише кілька сотень дозріє впродовж її життя, даючи шанс зачати дитину. У цьому сенсі новонароджена дівчинка вже є потенційною матір’ю. Важливий момент в її житті полягає в усвідомленні того, що колись вона стане мамою, а ще важливіше – у вмінні радіти з цього.

Серйозне, цілком свідоме розуміння цього відбувається в підлітковому віці. Тоді не лише організм фізично сигналізує, що готується до материнства (починаються перші менструації), а й гормональні зміни суттєво впливають на психіку дівчини. Виникає конкретне зацікавлення протилежною статтю. Це все нелегко. Але дівчинці зазвичай цілком достатньо підтримки в добрій родині, щоб вона могла віднайти себе в новій ролі, навчитися радіти з того, що може стати матір’ю. А ще ліпше – помріяти про те, щоб бути дружиною і матір’ю. Цілком акцептуючи своє життєве призначення, така жінка є на найліпшому шляху до повноти щастя в житті… й у вічності.

На жаль, розбиті сім’ї, безбожний та божевільний світ ускладнює дівчатам розуміння своєї важливости. Він представляє жінку як щось «гірше», а вихваляє кар’єру та типово чоловічі успіхи. Особливо ревно про це дбають феміністки, які, по-суті, проголошують похвалу чоловікам. Агресивна боротьба феміністок за право жінок… вбивати власних дітей є однозначним доказом їхньої неприродности. Бідні, загублені жінки… Феміністки, закликаючи жінок боротися з чоловіками, змагатися з ними «по-чоловічому», щоб також щось означати, насправді самі визнають жіночність чимось гіршим. Тимчасом як жіночність якщо не є чимось ліпшим, то, очевидно, не є чимось гіршим.

Справжній, здоровий фемінізм повинен пам’ятати і особливо цінувати «цілковито жіночі сфери», а насамперед народження та виховання дітей (принаймні під час годування грудьми). Це беззаперечно, адже виникає безпосередньо з плану Творця або, якщо комусь завгодно, з біології. З погляду суспільства і світу, немає важливішої функції, ніж народження та виховання дітей. Якби збунтовані жінки перестали народжувати дітей, то вся чоловіча важливість закінчилася б в одному поколінні. Наслідки цього бунту світ уже виразно відчуває, і на багатьох теренах, особливо на тих «цивілізованих», просто… вимирає.

Вже давно пора, щоб задля порятунку світу повернути справжню гідність материнству, жінкам та жіночності. Невпорядкованість у погляді на жіночність та цільові атаки на дівчат у період статевого дозрівання стають причиною того, що в них виникають серйозні проблеми з розумінням себе, своєї жіночности та материнства. Правдоподібно, понад 50% дівчат не вміють сприймати власну жіночність. Це виражається у твердженні: «Нічого не поробиш, я народилася жінкою і нею залишуся, але бути чоловіком, попри все, ліпше».

У 16 років я пережив щось неймовірне. Якось 18-річна подруга моєї сестри, стоячи в її кімнаті, перед великим дзеркалом, із невдаваним захопленням вигукнула: «Яка я гарна!» Вона не знала, що я ненароком був свідком цієї сцени (і онімів із враження). Я розповів їй про це аж через 40 років. Поки дівчина повністю не втішатиметься своєю жіночністю, доти вона не осягне щастя. Однак найглибше щастя виникає з цілковитої чистоти, тобто зі стовідсоткового буття собою. Це означає, що треба бути тим, до чого нас створив Бог.

Нормальна «розвинена» жінка, яка всім своїм єством прагне бути матір’ю, навіть якщо їй не вдасться створити сім’ю, все одно знайде себе в турботі про інших. Чудовий приклад безмежної турботи поза сім’єю дала світу Мати Тереза з Калькутти. Гадаю, жодна з дівчат чи жінок не сумнівається в тому, що Мати Тереза була цілком щаслива. Отож, що? Як бачимо, можна чудово здійснювати місію материнства і поза родиною.

Безперечно, якщо дружина не повністю акцептує свою жіночність та роль матері, то це є суттєвим елементом, який ускладнює створення подружжя та родинного щастя. Бунт жінки проти власної жіночности та її найвиразнішого прояву, тобто материнства, стає нездоланною перешкодою до створення подружньої та сімейної гармонії. Якщо цю проблему не усвідомити, вона лише посилиться.

Зміст