Можна перелічити чимало причин таких труднощів. Видається, що найважчі проблеми беруться з незрілих почуттів і тестів-свекрів, і молодих подружніх пар. Зрештою, це взаємопов’язано. Наприклад, емоційно незріла матуся не хоче віддати «свого» сина чужій жінці, а емоційно недорозвинений і надмірно прив’язаний до матері син не вміє відірватися від неї. Хоча йому вже поза тридцять, він не спроможний на такий крок – зробити дружину найважливішою жінкою в своєму житті (адже він вибрав її добровільно і без примусу).
Зазвичай це є найбільшою проблемою в стосунках невістки та свекрухи. Дуже багато дружин не почуваються найважливішими жінками в житті чоловіків і… ревнують їх до свекрух. Проблема посилюється, тому що чоловік бачить її діяметрально по-іншому. Хіба він не повинен шанувати і турбуватися про власну матір? А часто їй справді необхідна допомога та підтримка. Суцільне непорозуміння! Якщо дружина каже чоловікові, що, на її суб’єктивну думку, він надто багато часу проводить із матір’ю, жертвуючи власною сім’єю, то чоловік повинен щось змінити в своїй поведінці, а не пояснювати дружині, що її претензії безпідставні. Чоловік просто мусить змінити власну поведінку, щоб дружина суб’єктивно почувалася найважливішою жінкою в його житті!
Я завжди застерігаю чоловіків, щоб вони не легковажили «відчуття» власних дружин. Пригадую, як один дуже впевнений у собі та у власній правильності чоловік привів до родинної порадні дружину, щоб я їй пояснив, що його поведінка нормальна, правильна і шляхетна. Про що йшлося? Вони прожили разом кільканадцять років, виховували трійко дітей. Зі самісінького початку подружнього життя чоловік після роботи на кілька годин ішов до мами, бо вона після розлучення з батьком почувалася дуже самотньою. Необхідно додати, що мама була цілком здоровою і не потребувала постійної опіки. На ніч чоловік повертався до дружини і дітей. І був щиро здивований, навіть обурений, адже я не підтримав його і не почав переконувати дружину в тому, що все так і повинно бути.
А що найбільше болить чоловіків у контактах із тещею та тестем? По суті, проблема аналогічна, проте виражається вона дещо по-іншому. Чоловік, який прагне бути головою сім’ї, владарювати, відчуває, що він не достатньо важливий дружині. Він почувається невдоволеним, коли дружина з найменшою проблемою звертається до матусі, радиться з татусем. Часом матусі настільки хочуть допомогти молодим, що намагаються в усьому замість них приймати рішення. Адже вони почуваються досвідченішими і… все знають найкраще. Це враження зростає ще більше, коли чоловікові доводиться замешкати в домівці тестів.
У домівці, в якій справді найбільшу владу мають батьки. Зрештою, це їхня домівка! Було б дивно, якби молодий зять, якого вони прийняли під свій дах, починав впроваджувати власні порядки, розставляти всіх по кутках і насаджати нові принципи в сім’ї. Тому спільне проживання з тестями об’єктивно складне, воно вимагає величезної мудрости (насамперед дружини), щоб її чоловік не почувався менш важливим. Аналогічні проблеми виникають і тоді, коли подружжя живе в помешканні, що є власністю дружини чи її батьків. Це посилює майнова роздільність подружжя, яка останнім часом стала дуже модна. Це своєрідне страхування на випадок розлучення, що ускладнює будування тривалого зв’язку в подружжі.
| Практична конкретна порада, яка завжди ефективна
Ніколи не полагоджуйте суперечок між собою, використовуючи батьків. Навпаки, у стосунках із батьками ви повинні бути монолітними і виступати спільно в усіх своїх справах. Це допоможе батькам визнати вашу окремість, а вам – зміцнити подружню спільноту. |