1) Прошу детальніше пояснити, що означає правило: “Любов потребує рішучости”.
Найважливіше – з повагою ставитися до себе й иншої особи. Це – фундамент, на якому можна збудувати справжнє кохання. Тобто слід відкинути благання, кокетування й скигління, якщо партнер не поділяє твоїх почуттів. Якщо будуватимеш навколо свого партнера клітку, щоб утримати біля себе всупереч його волі, цим лише підштовхнеш його до втечі.
Правило “любов потребує рішучости” передбачає, що ми захочемо обдарувати иншу особу свободою – навіть якщо це нам дорого коштуватиме. І якщо ми таки наважимося й дамо коханій людині більше свободи, зростуть шанси, що вона не покине нас, бо відчуває нашу довіру.
2) Ти сказав, що це правило можна використати й по-иншому. Як це стосується подружжя?
Правило “любов потребує рішучости” стосується щонайменше двох типів стосунків. Проілюструю це. Однією з таємниць нашого спільного з Ширлі життя, яке триває вже понад тридцять років, є те, що ми доволі чітко обумовили, що розуміємо під “взаємною повагою”.
Наприклад, я затримуюся в офісі на дві години, знаючи, що Ширлі готує вечерю при свічках. Телефон стоїть на моєму письмовому столі, але я занадто зайнятий своїми справами, щоб зателефонувати й пояснити своє запізнення. Коли вже дуже пізно, Ширлі ховає їжу до холодильника.
Тоді я, змилосердившись, без жодних виправдань, приходжу додому. І замість того, аби пояснити, що сталося, сідаю читати газету й безцеремонно прошу Ширлі подати мені вечерю. Можеш з кимсь закластися, що цього вечора в Добсонів буде неймовірний скандал! Ширлі однозначно сприйме мою поведінку як таку, що ображає її, і стане на захист нашої “взаємоповаги”. Потім ми почнемо про це розмовляти, а я, коли наступного разу виникне така ситуація, буду уважнішим.
Тепер припустімо, що Ширлі знає, що з якоїсь важливої причини о 14 годині мені буде потрібне авто, але навмисно змушує мене чекати. Наприклад, поїхала на зустріч з подругою й весело щебече з нею за горнятком кави. Тим часом я ходжу помешканням туди-сюди, безперестанку думаючи, куди вона поділася. Є величезна вірогідність того, що коли дружина повернеться додому, то почує нотки невдоволення в моєму голосі. “Взаємоповазі” буде завдано шкоди й ми муситимемо відновити її.
Ці приклади свідчать, що в подружжі має бути фундамент взаємної відповідальности. Щоб жити разом до кінця життя, двоє людей мусять обумовити кілька основних правил, дотримуючись яких вони зможуть досягти гармонії у своїх стосунках. Порушення цих правил призводить до неприємного протистояння.
Хочу сказати, що дрібні конфлікти позитивно впливають на стан стосунків, однак за умови, що не перетворюються на причину великих сварок. У тих сім’ях, в яких один з подругів провокує иншого на болісні й принизливі для нього вчинки, неправильну поведінку не оцінюють й не виправляють. З часом ситуація все більше й більше погіршується. В екстремальних ситуаціях дружина може ігнорувати зради чоловіка зі страху перед розлученням. Така поведінка позбавляє цю жінку самоповаги, а її чоловіка підштовхує до нових “подвигів”. Замість того, щоб поступово звільнятися від свого гніву, жінка накопичує його в собі, й дуже вірогідно, що одного дня вона вибухне, як вулкан. І так доходить до розлучення.
Одним із секретів вдалого подружжя є вміння під час конфліктів окреслювати те, що становить причину суперечки. Підсумовуючи, можна сказати, що зазвичай проблеми стосуються взаємоповаги.
3) Коли жінка починає усвідомлювати, що її поведінка свідчить про брак самоповаги? Мені здається – хоча я не впевнена, – що поводжуся саме так.
Подумай про те, які почуття викликають у тебе стосунки з партнером. Чи це ти завжди телефонуєш до нього? Чи він завжди говорить тобі всю правду? Чи не підводить тебе? Чи не боїшся, що зраджує тебе з кимсь, а ти через це заграєш з ним і принижуєшся? Чи терпиш такі речі, яких инші не терпіли б? Чи він показує свою любов до тебе й прагне зробити тебе щасливою? Чи розповідає иншим твої секрети й обговорює з ними ваші стосунки, щоб осоромити тебе? Чи не вдається він часом до насильства щодо тебе? Чи коли-небудь виявляв турботу про тебе? Чи твої друзі не запитували тебе: “Чого ти з ним зустрічаєшся?”
Подібні запитання можуть поставити собі й хлопці. Та слід пам’ятати, що відповісти на них можеш лише ти. Якщо будеш щирою зі собою, то розпізнаєш усі неприємні моменти ваших стосунків. Якщо відповіді підтвердять твої погані передчуття, подумай, чи розлука змусить його виправитися. Ти маєш віддалитися від нього, щоб побачити, чи він піде за тобою. Якщо ні – ліпше пошукай кого-небудь иншого.
4) Раніше ти сказав, що хлопці повинні відчиняти перед дівчатами двері, поступатися їм місцем в автобусі й робити инші подібні речі. Чи можеш розвинути цю тему? Мені здається, що сьогодні це вже немодно.
На жаль, добрі манери перестали бути характерною ознакою нашої культури. Ця проблема стосується взаємоповаги представників обох статей. Завдяки культурній поведінці взаємини між ними розвиваються успішніше. Дівчата й жінки повинні очікувати, що до них ставитимуться з повагою, особливо під час побачення або в якихось офіційніших ситуаціях.
Однак це вулиця зі зустрічним рухом. У дівчат теж є чимало нагод виявити повагу до своїх хлопців. Дівчина може подати йому каву, випрасувати його сорочку або зробити таку зачіску, яка йому подобається. Загалом, можна знайти багато способів, завдяки яким хлопець почуватиметься оціненим. Хтось сказав, що чоловік закохується в ту жінку, яка ставить йому такі запитання, на котрі він може відповісти як справжній знавець справи.
Однак є багато людей, в яких природні відмінності між двома статями, викликають незадоволення. Вони воліли б, щоб усі ставилися одне до одного однаково, і вважають, що чоловіки й жінки ідентичні, окрім, звичайно ж, зовнішніх статевих ознак. Це – неправда.
Ми дуже багато чим відрізняємося. І найліпше нам вдається налагоджувати стосунки тоді, коли в будь-якій ситуації шануємо відмінності, притаманні кожному з нас. Взаємоповага – це фундамент будь-яких людських стосунків. Якщо пара не має часу, аби засвідчити повагу одне до одного, невдовзі вона опиниться на слизькому шляху.
5) Я постійно сварюся зі своїм хлопцем. Ми не здатні прожити без суперечок навіть кілька днів, незважаючи на те, що дуже кохаємо одне одного. Як гадаєте, чи навчимося ми опановувати свої емоції, якщо вирішимо одружитися?
Думаю, що рішення про шлюб було б дуже ризикованим, зважаючи на всі ті застережні знаки, які з’явилися на вашій дорозі. Перш ніж думати про одруження, вам радше треба порадитися з душпастирем. Є тести, які допоможуть вам зрозуміти те, що вас розділює, і з’ясувати причини конфліктів. Зрозуміло, це не дасть остаточної відповіді, чи вам слід одружуватися, але навчить, як можна поліпшити ваші стосунки, й, можливо, допоможе прийняти правильне рішення щодо того, чи й надалі вам слід залишатися разом.