«Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба. А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому. А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.
Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!»
Одного разу голові сім’ї довелося поїхати у справах на кілька днів. Турбуючись про свою молоду дружину, яка потребувала турботи і допомоги, він поговорив із старшим сином, якому було дев’ять років. «Доки мене не буде, – сказав батько, – я хочу, щоб ти робив удома те ж саме, що завжди робив я». Він, звичайно ж, мав на увазі прибирання на кухні, миття посуду, винесення сміття та інші домашні справи. Після повернення він запитав дружину, як поводився його син, і отримав таку відповідь: «Дуже дивно. Відразу після сніданку він налив собі ще одну чашку кави, пішов у вітальню, включив гучну музику і протягом півгодини читав газету». Батькові нічого не залишалося, як поміркувати про те, чи не занадто буквально син сприйняв його слова.
У наведеному вище уривку з Євангелія сказано, що народ Ізраїлю мав наслідувати приклад свого Небесного Отця. Це може шокувати і поставити питання: значить, у Бога є улюбленці і тільки до них Він звертається як до Своїх синів?
Відповідь можна знайти на початку Нагорної проповіді. Ізраїль не обраний Богом як особливий народ, тоді як решта світу залишена в пітьмі. Цей народ обраний для того, щоб нести світло у світ і бути сіллю землі, щоб через нього Бог міг благословити всіх людей. І тепер Ісус закликає ізраїльтян виконати нарешті своє призначення. Він як би прорубує нову стежину в джунглях, кличе Своїх послідовників вступити на цей шлях услід за Ним.
Цей шлях дійсно небезпечний. За часів Ісуса багато ворогів було не лише в Ізраїлю. Всюди завойовники пригноблювали людей, примушували їх підкорятися жорстоким правилам, стягували податки; у відповідь на це виникали національно-визвольні війни. Відчуття несправедливості існуючого порядку посилювалося через зростаюче розшарування суспільства, в якому з’явилися дуже багаті і дуже бідні люди.
Усі ці проблеми обтяжували багатьох Ісусових слухачів. Як застосувати до них послання про Царство? І як це послання застосувати до нас сьогодні?
Ісус пропонує нову справедливість: творчу, що зціляє та оновлює. Та справедливість, про яку говорилося в Старому Заповіті, мала на увазі помсту: краще «око за око» і «зуб за зуб», ніж зростаюча взаємна образа. Але Ісус пропонує інший вихід: краще зовсім не мститися, а нести в собі дивовижно терплячу любов Божу, просвітлюючи весь світ. Тільки тоді люди побачать, що Ізраїль поклоняється істинному, єдиному Богу, Який є Любов. Жоден інший бог не надихає людей жити за такими високими правилами!
Потім Ісус пояснює ці правила на конкретних прикладах з життя Його народу. Ударити людину по правій щоці (тильною стороною руки) вважалося в той час не просто жорстокістю, але і образою: так було прийнято карати раба, дитину чи жінку. Якщо завдати удару у відповідь тим же способом, то зло піде по замкнутому колу. Порада Ісуса «підстав другу щоку» означає: дай зрозуміти своєму ворогові, якщо його злість не вщухла, він може вдарити тебе знову, але тільки відкритою долонею – як рівного.
Другий приклад. Уявіть, що ви знаходитеся в суді, де багатий кредитор звинувачує вас у несплаті величезного боргу і вимагає натомість усе ваше майно. Ви не можете виграти, але можете показати йому, що він насправді робить. Ісус радить: віддайте йому весь одяг – свою «останню сорочку», щоб присоромити його своєю голизною. Досі, навпаки, саме багаті, владні, безтурботні люди доводять бідних до ганебного положення.
Третій приклад ясно відбиває ситуацію, характерну для окупації Юдеї. У римських солдатів було право примушувати городян нести їх спорядження цілу милю (але не більше, згідно із суворим правилом). Ісус радить: добровільно пройдіть з солдатом другу милю, здивувавши його і змусивши побоюватися, як би це порушення не було виявлене начальством. Значить, окрім помсти окупантам і іншим своїм ворогам, є інший шлях зберегти людську гідність (див. в. 39). Йдучи цим шляхом, можна отримати Божу перемогу над жорстокістю і несправедливістю.
Ці приклади – лише маленькі нариси, які допомагають зрозуміти основну ідею Ісуса. У якій би ситуації ви не опинилися, добре продумайте: яким чином ви можете саме зараз виявити великодушність, властиву Божій любові, – незважаючи на тиск і провокації, незважаючи на власний гнів і розчарування?
Здається, неможливо? Але ж Ісусове вчення – це не просто добра порада, а Блага звістка. Ісус не лише робив усе це Сам, але і відкрив новий спосіб бути справжньою людиною для усіх тих, хто піде за Ним. Коли люди глузували з Нього, Він не відповідав їм. Коли вони ставили Йому підступні питання, він розповідав жартівливі історії, що примушували їх глибоко замислитися. Коли Його били, Він терпів біль. Коли ж римські солдати звалили на Його плечі важкий дерев’яний хрест, Він проніс його до місця Своєї страти. Коли солдати прибивали Його цвяхами до хреста, Він молився за них.
Нагорну проповідь не можна сприймати як щось ідеальне і недосяжне в нашому звичайному житті. Адже це зразок власного Христового життя, якого ми не можемо ігнорувати. Лейтмотив Матвія поступово стає все ясніше: в Ісусі ми бачимо Еммануїла, і це означає, що «з нами Бог». Нагорна проповідь учить нас не лише тому, як себе поводити. Вона допомагає нам побачити через люблячого Ісуса живого Бога, учить нас дарувати Божу любов, яку так сильно потребує світ.