«Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе. І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його. І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його. Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю. Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години. А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників, то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього. А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала! І вістка про це розійшлася по всій тій країні.»
Тоді як я писав цей розділ, ферми Британії знаходилися в стані кризи. Страшна хвороба уразила десятки тисяч тварин, яких приготували до забою. Велика частина сільської місцевості була закрита для прогулянок і вигулу собак. Щоб дістатися до ферми, треба було проїхати або пройти через пункт дезинфекції. Будь-яка хвороба приносить жах і страх усюди, де вона може з’явитися. Тоді всі починають вживати суворі заходи безпеки, хоча, на жаль, надто пізно. У кожному суспільстві є певні гігієнічні норми. Ми завжди знаємо, коли треба мити руки і брудний посуд. Зазвичай ми не замислюємося про це, а якщо замислюємося, то починаємо говорити про бактерій, інфекції і про те, як зберегти здоров’я.
У древніх суспільствах, що не знали сучасної медицини, було життєво необхідно знати, до чого не можна доторкатися і що робити, якщо ви все ж ненавмисно доторкнулися до «нечистоти». Це був не безглуздий регламент для «законослухняних», а необхідні правила, що дозволяють зберегти здоров’я суспільства. У євреїв була ціла система таких правил, включаючи дані вже в Біблії, і люди наслідували їх, щоб оберегти себе від хвороби. Той, хто хотів залишитися «чистим», повинен був уникати мертвих і жінок з кровотечами. У наведеному уривку говориться про те, що до Ісуса доторкнулася жінка, яка страждала на кровотечу, а потім Він сам доторкнувся до померлої дівчинки. Будь Ісус звичайною людиною, Він, з погляду євреїв, став би двічі «нечистим». Йому слід було б помитися, попрати свій одяг і на цілий день припинити спілкування з оточенням. Так зазвичай робилося. І коли ми пам’ятаємо про це, то розуміємо, наскільки незвичайними були ці випадки для єврейської аудиторії і самого Матвія.
Усе почалося з переляканого «старшого», – можливо, місцевого чиновника чи державного агента. Зазвичай такі люди, які мають високий соціальний статус, відрізнялися високим почуттям власної гідності, їх хода була поважною, а мова спокійною. Але цей чоловік забув про все, коли його маленька дочка померла. Що він міг зробити? Начальник був обізнаний про те, що в місті є пророк, який, як то кажуть, зціляє людей; можливо, Він може допомогти! І, забувши про свою гордість, людина кинулася стрімголов вулицею до того місця, де проповідував Ісус, оточений народом. Стоячи на очах у всіх на запорошеній дорозі перед Ісусом, начальник вклонився і попросив Його про допомогу. Хто піклуватиметься про свою гідність, коли йдеться про життя власної дитини!
Розповідь тримає нас у напрузі, але спочатку наша увага перемикається з маленької дівчинки на літню жінку. Вона страждала на кровотечу цілих 12 років, а тепер отримала шанс зцілитися. Знаючи, що вона заразить «нечистотою» будь-кого, до кого доторкнеться, вона все ж підходить до Ісуса і доторкається до Нього. У цей момент ми розуміємо, що її «нечистота» не заразила Ісуса. Навпаки, Його чистота і цілюща сила передалися цій жінці. Ісус обернувся до неї і сказав: «Твоя віра спасла тебе» (9:22).
Тут розкривається таємниця: в Ісуса є влада зціляти, але це зцілення отримують тільки вірні. У вірші 22 Матвій навіть використовує слово «спасіння» (замість «зцілення»), що не пропустила б жодна людина з числа перших християн. Те, що робив Ісус, було початком спасіння світу від усього, що його забруднювало, руйнувало і спотворювало. І той, хто вірить, буде спасенний.
Але найголовніший руйнівник і ворог, – звичайно ж, смерть. Дочка начальника була вже мертва, вже почалася сумна церемонія плачу і голосінь; люди горювали про те, що молоде життя так несподівано урвалося. Ісус не наслідував їх приклад. Він брав на Себе величезний ризик, збираючись піти і доторкнутися до мертвої, оскільки люди вже сміялися над цим Його наміром. Але Ісус узяв руку маленької дівчинки, і вона «встала», що в даному контексті знову означає її воскресіння.
Сьогодні в нас є багато способів утримувати себе в чистоті. Щоденна гігієна і побутова хімія дозволяють нам не хвилюватися так сильно, як людям у стародавньому світі. Але, як ми вже знаємо, багато речовин, що використовуються нами, забруднюють атмосферу, землю, урожай. Деякі впливові групи сьогодні так само стурбовані забрудненням довкілля, як фарисеї були стурбовані забрудненням свого суспільства. Послідовники Ісуса покликані боротися із забрудненням душі, покликані відкривати нові шляхи до зцілення, приносити спокутування і дарувати людям друге життя.
Але все ще є такі види забруднень, які проникають у наші думки, серця, уяву і пам’ять. Як нам позбутися їх? Один із способів – читати Євангеліє. Уявіть себе тим «старшим», в якого померла дочка, або жінкою, яка страждала на кровотечу, або одним з плакальників у будинку, або одним з апостолів.
А якщо ви наважитеся, уявіть себе самим Ісусом.