«І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці… І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?… Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала… І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?»
На морі Галілейському на небезпеку наражаються не лише човни. Навіть сьогодні на автостоянках західного берега висять застережливі знаки для водіїв: вітер може здійнятися будь-якої хвилини, майже миттєво море починає бушувати і величезні хвилі змивають залишені на березі машини. У моєму кабінеті висить фотографія цього озера, зроблена з Голанських висот у спокійний сонячний день, але якщо раптом здійметься вітер, не захочеш навіть вийти з дому з фотоапаратом. А вже човен хвилі почнуть кидати з одного боку в інший немов іграшку.
Але Марко розповідає нам не лише про небезпеку і порятунок. За такими сюжетами Маркові читачі розрізняли древніші історії: наприклад, історію Йони. Цей пророк не хотів виконати волю Божу і відплив у протилежному напрямі. Здійнялася буря, і заспокоїти її вдалося лише тоді, коли моряки на прохання самого винуватця кинули його в море. Чи пригадаємо, як ізраїльтяни вийшли з Єгипту, і Бог відкрив їм шлях у пучині моря. Повернемося ще далі, до моменту творіння, коли за словом Божим новий світ піднявся з темного первісного океану. Кілька разів у Книзі Псалмів говориться про Бога-творця, Який стримує лють океану, заспокоюючи його грізні хвилі (наприклад, 65:8; 88:10; 92:4; 106:23-30).
Зіставте ці образи, і що ви побачите? За винятком рибалок, євреї були сухопутним народом, мореплавством займалися їх північні сусіди фінікійці. В їх очах море символізувало темні сили зла, що насуваються на славне Боже творіння, народ Божий, Божі задуми. У пророцтвах (скажімо, Даниїла) з моря виходять чудовиська.
Значить, коли Ісус рятує учнів від бурі, ми бачимо наочно і в реальності те, про що притчі цього ж розділу говорили метафорами: суверенна Божа влада над світом проявляється в усій повноті – наблизилося Царство Боже. Воно не таке, як люди думали, але воно реальне. Це та сама влада, якою спочатку був створений світ, і тепер ця влада міститься в Ісусі і діє через Нього. Як у Дан. 7 звірів, що вийшли з моря заганяє назад «ніби Син Людський», так Ісус переймає на Себе роль Божого представника і завдає поразки силам хаосу. Він не тікає від велінь Божих, на кшталт Йони, учням не доведеться кидати Його за борт. Ісус у точності виконує волю Бога Живого.
Піднімаються сили зла, злі, розлючені, але Ісус настільки упевнений у присутності і всесиллі Божій, що спокійно спить. Учні невдоволені: Йому що, геть байдуже – човен от-от піде на дно і погубить їх усіх! Ісус же ставить їм запитання, яке готує нас до подій 8 розділу: невже вам все ще бракує віри?
При читанні хорошої книги сенс перших сторінок цілком розкривається лише ближче до кінця. Той, хто вже прочитав Євангеліє від Марка цілком, нехай перечитає цей уривок і розгледить у ньому – немов у перевернутий бінокль – зменшену копію усієї євангельської історії в цілому. От Ісус вирушає в дорогу разом з учнями, і сили зла (божевільні, що кричать у синагозі, недобрі люди, що замишляють зло проти Нього, впливові люди, які вирішили схопити Ісуса і стратити Його) повстають проти Нього, і от вже Ісус не спить спокійним сном на дні човна, а возноситься, прибитий до хреста. І знову ми чуємо Його голос: Чому ви устрашилися? Чи ви не маєте віри? І на третій день буря стихає, гробниця порожня, великий страх охоплює усіх і знову всі задаються питанням: Хто ж Він?
Уявіть собі це у вигляді голлівудського фільму. Його обов’язково потрібно дивитися на великому екрані, щоб отримати належне враження. Ви хочете отримати роль у цьому фільмі, зробити його своїм. Якщо ви шукаєте разом з Ісусом Царство, це ваша історія, навіть якщо ви цього ще не розумієте, навіть якщо ви цього не хочете. Вітер і хвилі обрушаться на вас. Сили зла були подолані хрестом і порожньою гробницею, але як люди, що не досягли свого, вони сповненні люттю більше колишнього і прагнуть завдати більше шкоди. У результаті гинуть християни – і окремі люди, і цілі громади.
Знову ж таки першим читачам Марка це було відомо краще, ніж нам. Вони ототожнювали себе з тими переляканими рибалками в човні. Марко звертається до всіх нас: давайте, будіть Ісуса, кричить до Нього в страху і гніві. Тільки не дивуйтеся, що, заспокоївши бурю, Він обернеться до вас і запитає, коли ж ви нарешті набудете віри.